Детектор медіа говорить – Détails, épisodes et analyse

Фільмів про Карпати в нас роблять багато. Засніжені вершини, вікові ліси, стрімкі річки й шалена блакить над усім цим — ідеальна натура. Володимир Бакум у «Бартці», звісно, не оминає цей відеоряд. Є і гори, і ліс. Останній, правда, в цій історії — не тільки велична декорація, а й сировина. Адже головний герой — дільничний лісівник Василь Павлович, який керує лісозаготівельними бригадами, що виконують і державні, й приватні замовлення.

Текстову версію читайте тут. Автор — Дмитро Десятерик.

Стрічка «Збори ОСББ», знята в жанрі сатиричної комедії, — це історія про українців, котрі не в змозі домовитися між собою про елементарне. Або я помиляюся, або це рекорд: від «тарілки» до кінотеатральної прем’єри — півтора місяця, — каже Андрій Кокотюха.

Текстову версію читайте тут. Автор — Андрій Кокотюха.

Історія геноциду українців – Голодомору і нинішньої війни, – свідками якого стали в різні часи члени однієї родини іноземців. Для режисерки Марини Ткачук «Сімейний альбом» став повнометражним кінодебютом. Фільм насичено зустрічами й розмовами з українськими героями та героїнями, ретельно дібраними й документально підтвердженими фактами; головна героїня фільму, британська фотографка Самара Пірс веде схвильований закадровий монолог, і кожному її твердженню Марина знаходить візуальний відповідник.

Текстову версію читайте тут. Автор — Дмитро Десятерик.

Соцмережа з відеоконтентом «ТікТок» є справжньою новинною пустелею. Із 6 568 відео, знайдених набором ботів зі штучним інтелектом, які позиціонувалися як новинний контент, справжніми новинами за стандартами журналістики виявилися лише 6. Такі підсумки дослідження, проведеного науковим співробітником з обробки даних The New York Times та Ніколасом Діакопулосом з Північно-Західного університету штату Іллінойс у США, що опубліковане в журналі «Нові медіа та суспільство», повідомили в NiemanLab. Про алгоритми соцмережі, які не орієнтовані на трансляцію справжнього новинного контенту — у випуску.

Текстову версію читайте тут. Авторка — Юлія Поліковська.

Нинішні березень-квітень видалися несподівано врожайними як на медійні проєкти, котрі розвінчують декларовану «велич» російської культури, так і на медійні скандали довкола цього. За російське вписуються реальні лідери думок, серед яких політики, актори, письменники, історики, журналісти. Причини, форми, методи та згубні для цивілізованих суспільств наслідки подібного захисту розбирають і на прикладах показують у п’ятьох із шести епізодів «Великої російської брехні» — документального серіалу від «Суспільного». Загальна ідея проєкту — дослідити питомо російський контент і спробувати переконати коло, ширше за однодумців: нема російської культури, є російська пропаганда. Про російську культуру, що йде на експорт і маркується «великою», а по суті своїй репрезентує лише один прошарок — у випуску.

Текстову версію читайте тут. Автор — Андрій Кокотюха.

«Крашанка», наче справжнє великоднє яєчко, виблискує барвами різних змістів, які перетинаються в чудернацький візерунок. Вони нанизуються на сюжетну лінію і в купі з дотепними фразами-репліками, якими пересипані діалоги, створюють дуже зворушливу і життєдайну історію. Автори презентують «Крашанку» як сімейну комедію. Було б дуже дивним, якби комедія про наше сьогоднішнє життя оминула тему війни. Про фільм, у якому можна впізнати себе — у випуску.

Текстову версію читайте тут. Автор — Юрій Луканов.

Протягом третього від початку масштабного російського вторгнення березня в ефірі «2+2» були дві серіальні прем’єри. Один проєкт — 16-серійний детектив «Холод» — запустили ще 2021 року. Другий — 4-серійний «Позивний "Тамада"» — знімали вже торік, судячи з осінньої натури — протягом жовтня. І обидва досить суперечливі. Перший — за формою, другий — за змістом. Про те, як слова «патріотизм», «кон’юнктура» та «пропаганда» проникли в наш кінематограф і змінили в ньому своє значення — у випуску.

Текстову версію читайте тут. Автор — Андрій Кокотюха.

Sunny Bunny є першим фестивалем ЛГБТплюс-фільмів на території України. Він виріс з однойменної конкурсної програми, яку багато років проводили організатори КМКФ «Молодість». Після Берлінале саме «Молодість» став другим у світі міжнародним фестивалем, який виділив кінематограф ЛГБТплюс-тематики в окрему програму. Цьогоріч у фестивалю насичена програма: самих лише повнометражних прем’єр — понад 40. Про дві документальні роботи, що дуже несхожі стилістично, але цікаві своїми контрастами — у випуску.

Текстову версію читайте тут. Автор — Дмитро Десятерик.

У травні 2024 року у Володимира Зеленського закінчуються строки президентських повноважень, тож, за версією російських пропагандистських медіа, він більше не буде легітимним главою держави. Громадянська мережа «Опора» розібралася, як Росія використовує брехню про «диктаторський режим в Україні» задля продовження війни та послаблення міжнародної підтримки нашої держави. Про атаку на легітимність української влади — у випуску.

Текстову версію читайте тут. Авторка — Катерина Міхалевська.

Упродовж багатьох століть російська держава веде війни з іншими — за території, вплив, обґрунтовуючи їх реальними чи вигаданими загрозами. Задля приховування факту протистояння всьому цивілізованому Заходу російський агітпроп обирає для себе образ найбільш зручного ворога та намагається вже його всебічно дискредитувати. Для цього зокрема використовуються історичні алюзії до минух геополітичних супротивників Росії. Про те, як Москва обирає серед ворогів найзапеклішого і навішує на нього ярлики — у випуску.

Текстову версію читайте тут. Автори — Леся Бідочко, Олександр С’єдін.