Медіуми – Détails, épisodes et analyse

У випуску — про виклики, з якими стикаються українські дипломати, журналісти й експерти, коли намагаються пояснити свій контекст закордонній аудиторії.

«Тонкощі перекладу» — новий подкаст, створений з метою розкрити особливості та виклики, пов’язані з адаптацією українського контексту для міжнародної аудиторії. Ведуча подкасту Зоя Красовська аналізує тонкощі міжкультурної комунікації та ділиться досвідом долання не лише мовних бар’єрів, але й перекладу культурних кодів.

У випуску ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили із Зоєю Красовською, аналітикинею медіа, авторкою подкасту «Тонкощі перекладу» про те, чому емоційна комунікація, яка працювала на початку повномасштабного вторгнення, сьогодні потребує аналітичного підходу, чи можливо перекласти українські реалії для міжнародної аудиторії, як працювати з іноземними медіа та доносити правдиві повідомлення про Україну. А також про те, як інколи звичайні слова стають складними для пояснення іноземцям і як глобальна аудиторія сприймає Україну через призму стереотипів і медіа.

00:00 «Говорячи з людьми, які далеко від нашого контексту, треба підбирати спеціальні слова, підбирати ключі-повідомлення»;

03:27 «Я хочу, щоб ми ділилися не тільки успіхами, а й уроками, які треба засвоїти, що не треба повторювати»;

07:00 «Раніше Україну сприймали як troublemaker — країна, що постійно асоціюється зі скандалами»;

09:21 «У перші місяці повномасштабного вторгнення достатньо було емоцій, зараз — цього недостатньо»;

11:56 «Коли ти бачиш відверту брехню, яку мовчки сприймають, ти не розумієш — чи це з тобою щось не так, чи зі світом щось не так»;

13:40 «Ми не можемо перекричати росіян дипломатично . Нам треба діяти іншими методами»;

15:10 «Українців не треба вчити, як жити. Треба дослухатися до них»;

16:36 «Німці дуже боялися, що їхня зброя буде вбивати росіян»;

18:50 «Для того, щоб бути цікавими світові — треба цікавитися, що відбувається у світі».

У випуску — про те, як штучний інтелект стає інструментом масової генерації контенту та дезінформації.

«Мертвий інтернет» — теорія змови, яка стверджує, що більшість контенту в мережі створюється та поширюється ботами, тобто несправжніми людьми. Ця концепція знаходить підтвердження в роботі одного ютуб-каналу, який називається «НАС. Інфо», де штучний інтелект, схоже, створює все — від самих інформаційних приводів і героїв до відеоряду та графічного оформлення.

Як відрізнити контент, створений штучним інтелектом, від правдивої інформації? Чому варто бути обережними з яскравими заголовками та невідомими джерелами? Які загрози несе використання технологій штучного інтелекту для політичних маніпуляцій і заробітку на дезінформації — про все це Вадим Міський поговорив з Іриною Семенютою, журналісткою інтернет-видання «MediaSapiens», у подкасті «Медіуми».

А також про маніпулятивні техніки, використання штучного інтелекту для створення емоційних заголовків і підроблених новин та чому контент, що виглядає як патріотичний, насправді наповнений фейками та дезінформацією, які можуть підривати довіру до українських інституцій і впливати на думки мільйонів людей.

00:00 «Створити таку кількість відео людині дуже важко. Зі штучним інтелектом це значно легше»;

04:05 «ШІ вигадує новини про те, що “Залужного вбив його син”. Хоча у Залужного дві доньки»;

07:03 «Контент виглядає проукраїнським за настроями, але за змістом — це ті ж фейки й вкиди»;

11:22 «Усе вказує на можливу мережу каналів, які керуються однією групою людей із єдиною метою»;

15:43 «Через велику кількість дезінформації довіра до всіх медіа, навіть якісних, може знижуватися»;

17:06 «Раджу обирати контент, де можна побачити живу людину».

У випуску — про те, як працюють DSA та DMA в Євросоюзі, на що вони впливають s що можуть зупинити.

Про можливості та обмеження європейських актів про цифрові послуги (DSA) та цифрові ринки (DMA) у регулюванні роботи великих платформ, як телеграм оминув європейське регулювання та які санкції передбачені за те, що платформи будуть ігнорувати встановлені вимоги — про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Тетяною Авдєєвою, старшою юристкою Лабораторії цифрової безпеки. А також про те, з якими зіткнеться Україна при спробі адаптувати європейські регулювання у своє національне законодавство та що має робити Україна, поки вона перебуває на шляху до ЄС. Випуск виходить у рамках спецсезону «Відсіч дезінформації».

00:00 «DSA діє на території ЄС — це перший камінь спотикання»;

05:44 «Останній звіт телеграму позначав 42,8 мільйона користувачів, він заявляє, що трошки не дотягує до граничної суми»;

09:30 «Чи готові ми до блокування всіх платформ на території України через те, що вони не хочуть розкривати свою структуру власності»;

13:33 «Перше, що варто робити — розробляти окремий законопроєкт, який буде відповідати вимогам DSA»;

16:47 «Технічного механізму, що робити з платформами, які постійно, регулярно порушують вимоги DSA — немає»;

19:24 «Гіршою є ситуація, коли ми говоримо, що телеграм шкідливий, а своїм прикладом продовжуємо показувати, що сидіти там нормально»;

23:04 «Я би радила задуматися над розробкою політик, які заборонятимуть на всіх робочих пристроях використовувати телеграм».

У випуску — про те, як поширюються чутки в мережі, роботу фактчекінгової організації «StopFake» і співпрацю з Фейсбуком.

Що спонукало групу журналістів із різних медіа стихійно створити фактчекінгову організацію «StopFake», як проєкт став партнером соцмережі «Фейсбук» в Україні та чому не співпрацює з телеграмом — про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Ольгою Юрковою, співзасновницею проєкту «StopFake». А також — про те, як архів організації допоможе притягнути російських пропагандистів до кримінальної відповідальності, використання ШІ у викритті фейків і пребанкінг як інформаційне щеплення від запланованих ворогами вкидів. Випуск виходить у рамках спецсезону «Відсіч дезінформації».

00:00 «Ми почали “StopFake”, коли російські війська без розпізнавальних знаків зайшли в Крим»;

05:00 «Я думала, що цей “StopFake” пропрацює три місяці, далі не буде потреби в цьому»;

07:11 «StopFake — незалежний фактчекінговий партнер Фейсбуку в Україні»;

09:45 «З телеграмом ми не співпрацюємо»;

10:27 «Ті, хто є аудиторією фейків — не шукають спростувань, вони шукають підтвердження»;

14:40 «Наш архів — це документування інформаційних злочинів російських пропагандистів»; 

16:37 «10 років ми займалися пребанкінгом в широкому сенсі»;

22:40 «Люди надсилають нам аудіо, відео, тексти з описом фейків, ми їх перевіряємо і через чат-бот відправляємо лінк на спростування»;

24:27 «Росія моніторить інформаційний простір і наш, і західних країн. Вони шукають больові точки, в які б’ють»;

32:00 «Моя мрія — щоб потреби в таких проєктах не було, щоб ми зосередилися на чомусь більш позитивному».

У випуску — про те, як у ЄС хочуть протидіяти російській дезінформації.

Наприкінці червня у Європейському Союзі погодили черговий пакет санкцій проти РФ, спрямований на обмеження російського впливу на Європу та захист інтересів України. Зокрема, заборонили приймати російське фінансування постачальникам медіапослуг, політичним партіям та фондам, неурядовим організаціям та аналітичним центрам. 

Про ефективність 14-го пакету санкцій, основні виклики, що стоять перед ЄС та чому санкції повністю не вирішать проблему, бо залишається доступ до інтернету — про це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Юлією Каздобіною, головою Української фундації безпекових студій та фахівчинею з питань інформаційної безпеки. А також — про відсутність заборони на фінансування культурних проєктів з боку Росії та чим Україна може поділитися з європейцями щодо боротьби з російською дезінформацією. Випуск виходить у рамках спецсезону «Відсіч дезінформації».

00:00 «Європа працює таким чином, щоб вона має бачити докази»;

06:54 «Заходи спрямовані спрямовані проти більш широкого коло осіб, які виступають провідниками російських інтересів у західних країнах»;

10:37 «Шанси на успіх є, але багато чого буде залежати від того, як ці санкції буде імплементовано»;

12:45 «Санкції зможуть зупинити агентів впливу, які знаходяться всередині країни. Але те, що зовні, через Інтернет, буде залишатися проблемою»;

16:44 «Якщо зазвичай санкції запроваджують саме за допомогою банків. То криптовалюта має зовсім інші механізми»;

21:55 «Ми ніколи не зможемо повністю прибрати російські наративи з європейського простору»;

21:41 «У європейців є переконаність у тому, що культура — “поза політикою”. Вони не розуміють, що Росія перетворює культуру на зброю»;

28:10 «Якщо ми хочемо карати наших громадян за якусь діяльність, це має робити суд — через правоохоронні органи, а не рішення РНБО»;

31:04 «Балтійські країни відрізняються від країн “старої Європи”. У них є досвід життя в Радянському Союзі».

У випуску — про національний проєкт з медіаграмотності та його інституалізацію в Україні. 

Як підвищувати медіаграмотність старшого покоління, як медіаграмотність зміцнює національну ідентичність та чому навчати критичного мислення потрібно починати із дитячих садочків — про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Ольгою Кравченко, очільницею національного проєкту з медіаграмотності МКІП «Фільтр». А також про прямий звʼязок рівня корупції та рівня медіаграмотності, вакцинацію від дезінформації та інституалізацію медіаграмотності в Україні. Випуск виходить у рамках спецсезону «Відсіч дезінформації».

00:00 «Школа, університет, дитячий садок — це інституції, де мають сприяти тому, щоб дитина знаходила відповіді на свої питання»;

07:21 «Свідомі, дорослі громадяни, можуть стати місточком і допомогти старшим людям просунути свої навички медіаграмотності»;

14:50 «Засобом медіаграмотності ми маємо укріплювати свою національну ідентичність»;

21:10 «У 2021 році на державному рівні медіаграмотність була задекларована, був створений національний проєкт»;

25:42 «Усе дуже взаємопов'язано: рівень корупції, рівень медіаграмотності, рівень щастя, рівень добробуту»;

29:13 «Є ще проблеми із розумінням журналістських стандартів, штучного інтелекту».

У випуску — як Кирило поєднує навчання та журналістику, чому хоче залишатися в YouTube-просторі та як готується до інтервʼю з топовими політиками країни.

Кирило Передерій, чотирнадцятирічний автор YouTube-каналу «Цікаво». Він сам себе називає наймолодшим журналістом в Україні. Навчається в школі в прифронтовому Покровську, а після уроків записує відеоінтерв’ю з політиками, дипломатами, мерами та відомими журналістами. Про те, як вмовляє знаменитостей на інтервʼю, про що хоче запитати Володимира Зеленського та чому обрав українську для свого YouTube-каналу — про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Кирилом Передрієм, ведучим YouTube-каналу «Цікаво».

00:00 «Як я можу писати про щось легке, коли ми маємо таку складну ситуацію в державі?»;

05:48 «Ти повинен дати зрозуміти, що питання не будуть «Добрий день, а що ви сьогодні їли зранку?»;

10:12 «Навіть не уявляю, що б я робив без соцмереж і інтернету»;

13:18 «Кожне інтерв'ю цікаве, але найцікавіше ще не відбулося»;

19:18 «Дві сфери, школа і журналістика, ділять мій графік 50 на 50»;

22:28 «Я хочу робити інтерв'ю з тими, з ким хочу, а не з ким тобі скажуть»;

23:51 «Це свідоме рішення адекватної людини — вести YouTube-канал українською».

У випуску — про релігійну пропаганду Росії та центри опору щодо законопроєкту заборони Московського патріархату.

Як медіа висвітлювали отримання Томосу, перипетії навколо ухвалення законопроєкту про заборону діяльності релігійних структур, як достукатися і підвищити рівень медіаграмотності вірян та фейки, які вкидає Росія — ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Ярославою Міщенко — оглядачкою «Укрінформу» та менеджеркою проєкту «Україна православна». Випуск виходить у рамках спецсезону «Відсіч дезінформації».

00:00 «Коли ми йшли до Томосу — була неймовірна єдність, журналісти не брали грошей за висвітлення автокефальної кампанії»;

07:35 «Є дефіцит з кадрами у ПЦУ. Але це не означає, що добиратимуть священників з числа ухилянтів»;

13:25 «Завжди будуть 5-10% людей, які захочуть померти в Московському патріархаті»;

17:59 «У нас був серйозний десант, коли ми пояснили американцям про так зване «гонєніє»;

19:31 «Журналісти не здатні аж настільки змінити суспільну думку. Це сукупний досвід людей комунікації з УПЦ (МП)».

У випуску — про те, навіщо Суспільному мовленню спортивний канал і як його запускали в умовах війни, скільки контенту цьогоріч транслюватимуть з Олімпійських ігор в Парижі, нову концепцію спортивного мовлення НСТУ, розвиток жінок у спорті і жіночого спорту, а також популяризацію масового спорту.

26 липня розпочнуться літні Олімпійські ігри, що пройдуть у Франції. Офіційним транслятором в Україні Ігор став Суспільний мовник. Транслювати Ігри будуть одразу три платформи: телеканал «Суспільне Спорт», місцеві телеканали Суспільного і сайт «Суспільне Спорт». Загалом платформи Суспільного покажуть приблизно 200 годин Олімпіади. Команда готується видавати шість різних потоків трансляцій для глядачів, які хочуть дивитися Олімпійські ігри. 

Про підготовку «Суспільного Спорт» до цьогорічних Олімпійських ігор — ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Олексієм Мандзієм, шеф-редактором «Суспільного Спорт» та керівником спортивного мовлення НСТУ. А також про запуск нового телеканалу під час широкомасштабного вторгнення, концепцію розвитку спортивного напрямку, підтримку українського спорту та розвиток жінок у спорті.

00:00 «Ми вирішили, що пора дати аудиторії окремий спортивний напрямок, бо спортсмени — амбасадори України за кордоном»;

05:22 «Ми не футбольний канал, ми не баскетбольний канал. Ми намагаємось дати якомога ширшу контентну пропозицію»;

09:22 «Ми на стадії перемовин, щоб транслювати Чемпіонати України з легкої атлетики»;

13:09 «Ми можемо запропонувати шість різних подій глядачам, які хочуть дивитися Олімпійські ігри»;

17:14 «Одна з наших цілей — зробити спорт доступним для українців»;

23:03 «Під час блекаутів, коли був Чемпіонат світу, на радіо можна було слухати трансляцію. Була велика аудиторія, яка це слухала».

У випуску — про журналістсьĸий ĸонĸурс «Честь професії» та роботу Комісії з журналістської етики.

Цьогоріч виповнилося 15 роĸів журналістсьĸому ĸонĸурсу «Честь професії» — українському Пулітцеру, який не розгубив репутацію ні під час Революцій Гідності, ні під час великої війни. Про секрети успіху конкурсу та його адаптацію до війни ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський поговорили з Тетяною Лебедєвою, українською медіаексперткою та почесною головою Національної асоціації медіа. А також про нові методи роботи Комісії з журналістської етики, членкинею якої є гостя подкасту, про поділ на якісну й неякісну журналістику на противагу загальнонаціональній та регіональній журнілістиці, і про зміну журналістської генерації.

00:00 «15 роĸів тому, виниĸла ідея зробити ĸонĸурс, яĸий би відрізнявся від замовних ĸонĸурсів»;

10:46 «Війна підсвітила, хто справжній, хто відчуває свою місію, свою відповідальність, а хто просто заĸрився, бо немає реĸлами»;

18:19 «Студенти з журналістсьĸих шĸіл, з шĸільної лави йдуть працювати в “поля”»;

21:00 «Не нашĸодь» — це девіз, яĸий має бути над робочим столом будь-яĸого журналіста;

34:02 «Нещодавно КЖЕ провела вдалу медіацію між ТРК “Київ” і Центром протидії дезінформації».