Explore every episode of the podcast Пліч-о-пліч

У шпиталях, обласних і міських лікарнях, а також у медичних закладах громад починають роботу фахівці із супроводу ветеранів та їхніх родин. Вони сприятимуть хворим, пораненим і травмованим захисникам у розв’язанні найрізноманітніших питань. Не тільки проконсультують і допоможуть подолати бюрократичні перепони, але й спільно шукатимуть вихід зі складних життєвих обставин. Така турбота особливо важлива, коли ветеран і його сім’я перебувають у складному фізичному та емоційному стані, коли їм в один день доводиться розв’язувати десятки проблем.

За задумом Міністерства охорони здоров’я та Мінветеранів, коли на лікування прибуває ветеран, військовослужбовець чи людина з інвалідністю унаслідок війни, то ними відразу ж починає опікуватися профільний фахівець (у народі його називають помічником ветерана). Спеціально підготовлений фахівець супроводжуватиме на різних етапах лікування як самого воїна, так і його родину, а також сім’ї зниклих безвісти й загиблих. Це люди, які допоможуть не розгубитися у лікарняних коридорах та оформити документи, супроводжуватимуть у держустановах, підкажуть контакти юристів, соціальних служб і пунктів прокату реабілітаційних засобів, а також адреси ветеранських організацій.

Зокрема, у Чугуївській центральній лікарні з першого травня працює фахівчиня із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб Ірина Чураєва. З понеділка по суботу вона координує перебування воїнів у медзакладі та роз’яснює їхні права й можливості, щоб вони із сім’ями могли скористатися державними програмами підтримки. Тож у подкасті «Пліч-о-пліч» ви почуєте розповідь про перші два місяці роботи фахівчині із супроводу ветеранів у Чугуївській центральній лікарні Ірини Чураєвої.

У нашій розмові взяла участь Ірина Гаєвська, заступниця директора комунального некомерційного підприємства «Чугуївська центральна лікарня імені М. І. Кононенка». Також ви почуєте про досвід фахівчині, що опікується ветеранами, з Хмельницької обласної лікарні Тетяни Яворської. А чому роботу фахівців із супроводу ветеранів, які до цього працювали на загальноміському рівні та в громадах, вирішили поширити на лікарні — ведучий Володимир Носков запитав в Ірини Положешної, головної спеціалістки відділу забезпечення діяльності фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб Управління ветеранської освіти та бізнесу Міністерства у справах ветеранів України.

Ізраїльську армію часто наводять як приклад інклюзії. До захисту країни добровільно долучаються жінки та люди з інвалідністю. Звісно, незрячі, маломобільні або військовослужбовці з порушеннями слуху не стають до зброї. Але кожен і кожна з них з огляду на свої фізичні та інтелектуальні здібності й навички виконують обов’язки в центрах мобілізації та безпосередньо в підрозділах. Попри те, що суто формально осіб з інвалідністю в армію не набирають у жодній країні світу, ізраїльський досвід довів: такі армійці не тільки можуть бути ефективними бійцями, але й засвідчують високу довіру до війська та конкретного оборонця.

Люди з інвалідністю в Україні мають право не служити, зокрема їх звільнено від мобілізації. Водночас повномасштабне вторгнення показало, що на захист Харкова й інших міст та сіл України ставали і солдати на протезах, з порушеннями зору тощо. Для декого з військовиків відсутність двох-трьох пальців не перешкода. Сьогодні в подкасті «Пліч-о-пліч» познайомимося з бійцем на позивний Тімон. За бойовим духом він справжній козак-характерник. Згідно з родинними переказами, він далекий родич гетьмана Петра Дорошенка.

Боєць 113 бригади тероборони попри серйозну травму ноги та болі очолює взвод, де воюють захисники, які в боях дістали травми та ампутації, але висловили бажання продовжити службу. Тімон у теробороні від початку великого опору. У лавах саперів пройшов Харківщину. Згодом працював із вибуховими механізмами на Донбасі: у Соледарі, Бахмуті та Нью-Йорку. Він та його побратими мінували мости й території, прикривали підступи до позицій і розчищали від смертельного залізяччя шлях Силам оборони, що звільняли Ізюм і Куп’янськ під час контрнаступу у вересні 2022 року. Тяжкого поранення Тімон зазнав навесні 2023-го під час виконання бойового завдання.

Тепер йому складно ходити без милиць. Однак військовик наполіг, щоб лікар ВЛК не зараховував його до військово непридатних. Так починається нова сторінка його служби в 113 бригаді тероборони. Нині Тімон у створеному в підрозділі навчальному центрі ділиться досвідом із новачками-саперами: як виявити та знешкодити мінно-вибуховий пристрій. Разом із однодумцями, у яких після поранень теж є порушення здоров’я, готує хлопців до боротьби.

Гостем подкасту «Пліч-о-пліч» став виконувач обов’язків командира взводу солдат 113 бригади територіальної оборони на позивний Тімон.

Війна вплинула на всі сфери нашого життя та позначилася на нашому психоемоційному стані. Постійні хвилювання за рідних, які б’ються на нулі, нічні та денні обстріли, суперечливі політичні заяви, зокрема, від адміністрації президента США Дональда Трампа — усе це виснажує.

А що говорити про військовослужбовців на передовій? За ними цілодобово полюють дрони-камікадзе, артилерія і танки. Вони змушені давати відсіч «м’ясним» штурмам агресора. Важка зброя, гул дронів, бомбардування, спалахи та смерть побратимів залишають слід на ментальному здоров’ї бійців.

Шум у вухах або часткове зниження слуху, головні болі, утрата чутливості, перепади настрою, поганий сон і тривожність — усе це наслідки війни. Як бути далі в мирному житті?

Хтось відмовчується перед рідними, мовляв, краще про це не знати. Дехто виявляє емоції в агресії. Іншим важливо й далі чинити опір через громадську активність або волонтерство.

У кожного й кожної свій шлях подолання фізичних та ментальних травм і проживання тяжких часів. Далеко не кожен готовий говорити про тривоги, емоції, біль і втрати з психологами та психотерапевтами.

Травмотерапевтка з Німеччини Імке Гансен рекомендує рідним ветеранів не поспішати з висновками й візитами до фахівців із ментального здоров’я і в жодному разі не дратуватися, коли чоловік відмовляється записуватись на сеанс, бо йому це неприємно. Вона говорить: «Ми не рятуємо й не вчимо, як правильно. Ми просто поруч».

Докторка Імке Гансен — травмотерапевтка й дослідниця міждисциплінарних досліджень насильства і травми. Майже десять років присвятила травмо-чутливим тренінгам і консультаціям для військовослужбовців, активістів, волонтерів, медиків і поліціянтів в Україні, які на фронтових територіях постійно зазнають стресів.

Особливу увагу пані Гансен приділяє звільненим військовополоненим, що відновлюються в медичному центрі зі спеціалізацією на лікуванні психотравми «Лісова поляна». А нещодавно віцедиректорка правозахисної організації «Лібереко — партнерство за права людини» Імке Гансен у партнерстві з благодійним фондом «Артдача» проводила тренінг для фахівчинь, що працюють із дітьми в прифронтовому Харкові. Сьогодні травмотерапевтка Імке Гансен — гостя подкасту «Пліч-о-пліч».

Нині ветерани ЗСУ, нацгвардійці та прикордонники в новій для себе ролі — акторів «Театру воєнних дій». Під орудою режисера Алекса Боровенського працюють над виставою «Стусанина» (за поезією та біографією Василя Стуса).

Як розповів режисер і засновник «Театру воєнних дій» Алекс Боровенський, відібрані захисники опановували акторське мистецтво трохи більш ніж місяць. Він працює над реабілітацією ветеранів через залучення до мистецтва від 2022 року. Що ж стосується нинішньої вистави «Стусанина», для Алекса Боровенського було дуже важливо, щоб поезія дисидента та правозахисника Василя Стуса, закатованого совєцькою каральною системою, могла прозвучати голосами тих оборонців, що брали участь у великому опорі та знають на практиці, який вигляд має російська репресивна машина і як здобувається на фронтах свобода України.

Українська національна збірна з адаптивних видів спорту, до складу якої входять військовослужбовці та ветерани, готується уп’яте брати участь у міжнародних «Іграх нескорених», що у світі більш відомі під назвою Invictus Games. Тридцять п’ять воїнів, а також членів їхніх сімей чекають урочистого відкриття ігор на спортивних майданчиках у канадських містах Ванкувер і Вістлер.

Упродовж тижня українські військовослужбовці та ветерани — поранені, травмовані або ті, які захворіли під час чи внаслідок виконання службових обов’язків у зоні бойових дій на російсько-українській війні, — змагатимуться в 11 адаптивних видах спорту. Цьогоріч у програмі змагань не тільки літні, але й зимові адаптивні дисципліни: легка атлетика, настільний теніс, веслування на тренажерах, паверліфтинг, велоспорт на шосе, волейбол сидячи, баскетбол на колісних кріслах, плавання і регбі на колісних кріслах, а також гірські лижі, сновборд, біатлон, бігові лижі, скелетон і керлінг на колісних кріслах. Але в цьому світовому святі головні не досягнення, а процес відновлення військовослужбовців і ветеранів, що зазнали фізичних та ментальних травм у боях.

Найголовніше в історії кожного й кожної з учасників та учасниць проєкту — це те, що «Ігри нескорених» дають розуміння, що так, як колись, можливо, уже не вийде, але вийде інакше. Цей проєкт допомагає збагнути: навіть після травм і поранень військовослужбовці та ветерани зможуть займатися улюбленими фізичними вправами або знайти для себе нове захоплення, чи, зрештою, це проста можливість тримати себе в добрій фізичній формі.

Щоб не бути голослівними, розповідаючи про реабілітацію та відновлення воїнів за допомогою спорту, ми звернулися до нового дослідження Центру ініціатив «Повернись живим», що мало на меті з’ясувати вплив адаптивного спорту на життя ветеранів і ветеранок. Головний висновок дослідження: фізична активність позитивно впливає не тільки на фізичне, але й на ментальне здоров’я людей, що повернулися з фронту. Далі говорили з авторкою дослідження «Радість руху» — старшою аналітикинею Центру ініціатив «Повернись живим» Ярославою Братусь. Вона вивчає, зокрема, як спорт впливає на відновлення ресурсів ветеранів.

«... Навіть респонденти говорили нам про те, що необов’язково шукати професію або своє нове покликання у спорті, одначе спорт загартовує, дає змогу повірити в себе, повірити у свої сили, а також спонукає спробувати те, чого раніше ветеран чи ветеранка не робив/-ла», —розповіла про дослідження Ярослава Братусь.

Також у подкасті ми дізналися про сподівання членів команди нацзбірної «Ігор нескорених».

Ви почуєте історію ветерана, паралімпійця Євгена Корінця, якого не зламали важке поранення ноги, а невдовзі — висока ампутація, і він зміг адаптуватися із заняття традиційним волейболом у волейбол сидячи, у який грають люди з порушеннями опорно-рухового апарату. Через півтора року після поранення під Бахмутом Євген уже брав участь у Паралімпійських літніх іграх у Парижі.

У новому випуску програми «Пліч-о-пліч» голова ХОГО «Дружини ветеранів» Ольга Лехан розповіла про цю громадську організацію.

Лейтенантка Людмила Галичина розповіла, що патронатна служба «Хартії» не просто піклується про своїх, а допомагає пораненим залишатися у спільноті підрозділу.

Ветеран Дмитро Набоков розповів про враження від нового куксоприймача, створеного на 3D-принтері. Після побаченого він хоче вивчати 3D-моделюванння.

Голова ГО «Український жіночий батальйон» Альона Данілова сказала, що привітання на відстані коханого, який нині на війні, залежить тільки від вашого креативу.

У Височанській селищній громаді, що поблизу Харкова, громадські активісти створили хаб «Повернення», у якому зустрінуть і підтримають ветерана.

У Каразінському відбулася презентація науково-практичного реабілітаційного центру для ветеранів KARAZIN ReHab. Це і практична база для студентів-медиків.

У черговому випуску програми «Пліч-о-пліч» говорили про організацію «Відлуння війни» та досвід незрячого ветерана Віталія, на позивний Верес.

Раніше учасники навчальної програми «Разом» від компанії «Укренерго» воювали на передовій, а тепер вони битимуться за світло.

Герой цього випуску — капелан Геннадій Рохманійко, що мусить у шпиталі відповідати тяжкопораненим на запитання: «А де був твій Бог?».

Мінветеранів запускає новий проєкт: потрібні фахівці, що турбуватимуться про ветеранів у громадах. Про це слухайте в новому випуску програми «Пліч-о-пліч».

Тема чергового випуску програми «Пліч-о-пліч» — байдужість людей до ветерана з інвалідністю, ба навіть вороже ставлення.

Новий випуск подкасту «Пліч-о-пліч» про те, як ветерани можуть навчити школярів захисту України.

Психологиня Олеся Яценко, на позивний «Відьма», підтримує військових та їхні сім’ї. Як підтримувати рідних і коханих, які на війні, — слухайте в подкасті.

У новому випуску програми «Пліч-о-пліч» ведучий Володимир Носков разом із гостями подкасту розповів про прості схеми для розв’язання проблем ветеранів.

Представники близнюківського ветеранського руху Андрій Фурман і Богдан Бухтатий розповіли, як стара аптека стала інклюзивним простором для близнюківських ветеранів.

Ампутувати чи поборотися за свою кінцівку? На це запитання шукали відповідь з ініціатором програми «Врятуй кінцівку» Сергієм Сошинським.

У новому випуску програми «Пліч-о-пліч» розказали про навчальний проєкт «Сонячний рестарт» для ветеранів і військовослужбовців від БФ RePower Ukraine.

Черговий випуск подкасту «Пліч-о-пліч» про те, як посадовцю допомогти ветеранові спрямувати емоції в конструктив.

У спілкуванні чиновників із ветеранами перші мають виявляти більше емпатії замість канцелярського підходу. Докладніше — у випуску.

Сьогоднішній випуск програми «Пліч-о-пліч» про нове радіо «Хартія» для військових і цивільних.

Колісне крісло, слухові апарати й тростина — це допоміжні засоби реабілітації (ДЗР), які відкривають перед ветеранами нові можливості в житті.

Хто вони — помічники ветеранів? У яких громадах Харківщини працюють? Слухайте про це в новому випуску подкасту «Пліч-о-пліч».

У новому епізоді подкасту «Пліч-о-пліч» ведучий Володимир Носков із гостями говорили про те, що досвід ветерана на роботі — перевага, а не тягар.

У центрі ветеранського розвитку на базі Каразінського університету ветеранів завжди підбадьорять і підкачають знаннями. Докладніше — у подкасті.

Фахівці волонтерського об’єднання «Масажний спецназ» проводять лікувальні масажі військовим неподалік від фронту. Про це — у новому випуску «Пліч-о-пліч».

Новий епізод програми «Пліч-о-пліч» про те, як для ветеранів із тяжкими пораненнями і травмами облаштувати житло.

Свіжий випуск подкасту «Пліч-о-пліч» про те, як перукарі стрижуть воїнів у шпиталях, а харківський ветеран Володимир Самойленко відкриває перукарні.

Якщо в сім’ї є поранений боєць, то поранена вся його сім’я. Сьогодні говорили про те, як доглядальниці, турбуючись про ветерана, самій не виснажитися.

Ведучий подкасту «Пліч-о-пліч» Володимир Носков зазирнув за лаштунки життя жінок, що доглядають тяжко поранених ветеранів.

Герой нового випуску програми «Пліч-о-пліч» — старший солдат Володимир Скорик, який добровольцем служить у бойовому (штурмовому) підрозділі ЗСУ.

Український ветеранський фонд упевнений, що ветеранам важливо самореалізовуватися і пропонувати бізнес-ідеї, тому заохочує до участі в конкурсі бізнес-проєктів.

Актор і воїн Валерій Дзех отримав від одного військовослужбовця гранату в подарунок на знак початку нового етапу життя.

З героєм нового випуску програми «Пліч-о-пліч» говорили про зміни, що внесли до закону про демобілізацію, якими забрали право на неї.

Колишній полковник ЗСУ Олег Автомєєнко став тиктокером і готовий розповідати про життя незрячих ветеранів. Про це й не тільки — у новому випуску «Пліч-о-пліч».

У цьому випуску подкасту «Пліч-о-пліч» ведучий Володимир Носков дізнавався, як незрячих ветеранів учать догляду за собою, кулінарії та орієнтування в просторі.

У подкасті «Пліч-о-пліч» ми поговорили про проєкт «Протезування як частина життя»: що після центру протезування все тільки починається.

Про життя незрячих ветеранів після війни у свіжому випуску «Пліч-о-пліч» говорила кураторка реабілітаційних програм для незрячих людей Олеся Перепеченко.

Радіо «Накипіло» представляє другий сезон подкасту «Пліч-о-пліч». Ведучий Володимир Носков з’ясовує, чи готові в громадах відповідати на потреби ветеранів.

Голова ради громадської організації «Спілка ветеранів АТО» Сергій Бабаєв і начальник штабу спілки Владислав Якименко говорили про турботу за ветеранів.

Директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров передасть свою частину премії Гавела на протезування зубів полоненим, що вижили в катівнях.

Харківський офтальмохірург Ігор Денисов каже, що лікарі-офтальмологи, які оперують військових, — це немов пілоти F-16

У свіжому випуску подкасту «Пліч-о-пліч» поговорили про «Ветеран медіа» — спільноту для і про захисників. Гості: Ігор Шолтис, Каріна Роханська й Володимир Мазур.

Сьогоднішній гість подкасту «Пліч-о-пліч» — творець ножа «Помста» Олександр Воробей, який вибивав із Харкова спецвійська ГРУ.

Майбутні помічники ветеранів, які здійснюватимуть індивідуальний супровід демобілізованих воїнів, пройшли перші співбесіди для участі в проєкті Мінветеранів.

«Помічник ветерана» — це пілотний проєкт Мінветеранів. Спеціально навчені фахівці в громадах допомагають ветеранам війни й демобілізованим.