Палітурка – Details, episodes & analysis

«Палітурку» номіновано на аудіопремію «Слушно» — щорічну премію найкращих подкастів країни. Нам потрібна ваша підтримка:: будь ласка, перейдіть за посиланням і віддайте свій голос за цей подкаст у категоріях «Подкаст у жанрі інтервʼю» і «Подкаст про читання і літературу». Дякуємо!

***

«[Радченко] — ветеран громадянської війни. Це людина, яка тримала в руках зброю, яка вбивала і яка вижила в громадянську війну. І ми би зараз це трактували як ПТСР. Тоді не було такого терміну. […] Але в чому і полягає геній Підмогильного, що навіть не маючи таких визначень, як ми зараз маємо, він зловив типаж у цього Степана Радченка. Амбітна людина, […] яка готова підлаштовуватися і яка зробить для виживання все. […] Тому він готовий заплющувати очі на страждання інших».

Обговорюємо роман Валеріана Підмогильного (1901–1937) «Місто». Вадим Карп’як, журналіст та ведучий «Радіо Культура», розмірковує над тим, як Київ впливає на головного героя Степана Радченка. Чи насправді місто перетворює людину, чи, можливо, лише дає їй можливість проявити свої приховані сторони? Яке значення має Київ у романі та як він представлений у творі як українське місто? І до чого тут, прости Господи, Шрек, Карлсон, і «Зоряні війни»?

***

Цей проєкт став можливим завдяки співпраці Українського ПЕН та The Ukrainians Media.

***

Розділи:

0:00 – Підтримайте подкаст своїм голосом
0:24 – Інтро
1:51 – Що треба знати про Підмогильного?
4:45 – Трошки про місто і ціни на нерухомість
6:08 – Шрек? Що?
6:56 – Ще трошки про місто і класовий розділ
8:41 – Дуже трошки про «Місто» і альтернативний погляд на місто
11:21 – Альтернативна скорочена версія
12:40 – Хто кого: місто — Радченка, чи навпаки?
15:11 – Розбираємося з урбаністичністю роману
19:13 – Хто там ще є окрім міста і Радченка?
22:27 – У Радченка ПТСР?
27:12 – Герої не для того, аби вони подобалися
28:28 – То в чому прикол?

У цьому епізоді говоримо про психологічну малу прозу Григіра Тютюнника (1931–1980), а саме — оповідання «Оддавали Катрю». Український письменник і військовослужбовець Олександр Михед розказує, чому він настільки захоплений письмом Тютюнника, що прочитав «Оддавали Катрю» вісім разів.

Що є таким особливим у стилі письма токаря з Полтавської області, який відкрив для себе українську мову на 30 році життя? Як Тютюннику вдається створити психологічний трилер на 15 сторінок? І чим головна героїня повісті схожа на Брітні Спірз?

• Читайте книгу Олександра та Павла Михедів «Живі. Зрозуміти українську літературу».
• Читайте розмову із Олександром Михедом про письмо в час, коли мова не дієва.
• Слухайте розмову Олександра Михеда на Книжковому клубі The Ukrainians про «Три зозулі з поклоном».

***

Цей проєкт став можливим завдяки співпраці Українського ПЕН та The Ukrainians Media.

***

Розділи:

0:00 – Інтро
2:17 – Чим крутий Тютюнник?
4:13 – 5 хвилин неймовірних фактів про Тютюнника
8:39 – Навіщо читати Тютюнника сьогодні?
12:45 – Про що «Оддавали Катрю»?
14:39 – Про що насправді «Оддавали Катрю»?
15:30 – Розбираємо геній Тютюнника на прикладі
20:46 – Чи жаль нам героїню?
23:02 – Про ставлення Тютюнника до Донбасу
24:18 – Німий крик Катрі
26:41 – Недругорядні другорядні персонажі
29:19 – Про поламану любов
36:00 – То в чому прикол ?

«Слухай, ну ти подивись все, що робить [телевізор], і от тобі, будь ласка, я дуже прошу, кайдашева сім'я. Тобто всі ці жахливі передачі, про де люди конфліктують, це все про те, що ми».

У цьому епізоді «Палітурки» говоримо із Анастасією Євдокимовою про «Кайдашеву сімʼю» — повість Івана Нечуя-Левицького (1838–1918) про дуже дисфункційну родину. Захар відмовляється асоціювати себе із Кайдашами, а Настя розказує, чому нам необхідно прийняти те, що цей твір — не про всіх із нас.

***

Цей проєкт став можливим завдяки співпрацю Українського ПЕН та The Ukrainians Media.

***

Розділи:

0:00 – [Не] відмовляємося читати твір
1:06 – Вітаємося
2:10 – Дізнаємося головне про колосальне всеобіймаюче око України
4:58 – То що це значить?
6:52 – Які відчуття викликає «Кайдашева сімʼя»?
9:48 – До уроку 2 хвилини: що треба знати про твір?
11:38 – Бліц по проблематиці твору
13:18 – Бліц по проблемах персонажів
19:16 – Кайдаші — це ми всі?
28:35 – То в чому ж прикол?

«Я відчуваю цю його втому. І серйозно, якби у мене було якесь поле, я би поїхала. Та ба більше, я б не приїхала звідти би.»

У цьому епізоді подкасту поговоримо про Михайла Коцюбинського (1864–1913) та його новелу «Інтермецо». Віра Курико, репортерка та авторка кількох документальних книг, а також ведуча подкасту «Бегонії в агонії», розказує чому цей твір — про нас усіх, і підказує, як можна піти проти Коцюбинського собі на користь.

Подкаст Віри Курико можна послухати ось тут.

***

Цей проєкт став можливим завдяки співпрацю Українського ПЕН та The Ukrainians Media.

***

Розділи:

0:00 – Інтро
2:24 – Згадуємо базу про Коцюбинського (і Чернігів)
5:22 – Говоримо про зраду (і Чернігів)
6:57 – Говоримо про Чернігів
8:33 – Пригадуємо асоціації з Коцюбинським
10:35 – Швиденько переказуємо Intermezzo
11:32 – Просимо МОН пояснити
12:38 – Усвідомлюємо значення стильового новаторства
15:02 – Дивимося на пташку з грудки землі
18:55 – Intermezzo — автобіографічна новела?
24:01 – Від чого Коцюбинський взагалі відпочивав? (Від Чернігова)
25:35 – Ускладнюємо образи і символізуємо метафори
27:23 – Розбираємося у значенні трьох собак
32:01 – То в чому прикол?

«Те, що література робить із нами, це неймовірні переживання, коли ми просто лежимо в ліжку, в себе вдома, і тут раптом ось цей всесвіт, який перед тобою відкривається, емоційний передовсім. І це фантастика».

Сьогодні ми занурюємось у видуманий ніжний світ Володимира Винниченка (1880–1951) і його новелу «Момент». Разом з українським письменником та арт-директором видавництва «Вавилонська бібліотека» Романом Малиновським розбираємося як автор законодавчих проєктів опинився у шкільній програмі з української літератури? Чому сюжет «Моменту» можна переповідати довше, ніж читати ті три сторінки тексту? І яким чином ці три сторінки тексту можуть знов закохати вас у літературу?

***

Цей проєкт став можливим завдяки співпраці Українського ПЕН та The Ukrainians Media.

***

Розділи:
0:00 – Інтро
1:21 – Політик чи письменник?
5:30 – Лікар людських душ? Це як?
7:43 – Коротко переказуємо сюжет
8:53 – Розуміємо, що сюжет не переказати
12:19 – Розбираємося, коли читати книгу
16:34 – Розбираємося, навіщо читати книжки
17:48 – Звичайно ж, про імпресіонізм
20:31 – А навіщо у творі головний персонаж?
22:48 – Чим цей твір актуальний сьогодні?
25:11 – І в чому ж прикол?

«Можливо ми […] заміж не підемо, і не станемо ані дружинами, ані матерями, а будемо самі собі, самі по собі розвиватися. […] Для кінця ХІХ століття, погодься, це є якби модель прогресивна. Я не впевнена, що для сьогоднішніх дівчат, яким по 15-16 років, це буде аж таке відкриття, але їм все-таки теж важливо розуміти, наскільки рано в українській культурі прозвучала така ідея».

У цьому епізоді розбираємося із труднощами розуміння «Вальсу меланхолійного» Ольги Кобилянської (1863-1942). Літературознавиця Тетяна Огаркова допомагає Захару зрозуміти, чому цей твір так складно читати, чим він був такий прогресивний для свого часу, і чому ми усі можемо навчитися у трьох молодих дівчат, що уживаються в одній квартирі.

Не менш важливо: пані Огаркова також допомагає зрозуміти Захару, хто тут драма-квін — він, чи героїні новели.

***

Цей проєкт став можливим завдяки співпраці Українського ПЕН та The Ukrainians Media.

***

Розділи:

0:00 – Інтро
1:18 – Чому твір так важко читається?
3:27 – Драматично переказуємо сюжет
4:40 – Прискіпливо спойлеримо сюжет
9:09 – Розбираємо стосунки між героїнями
11:59 – Включаємо критичне мислення
15:04 – Трошки про рівність
16:15 – Дівчата цілісно взаємозалежні
17:21 – Чому Марта терпить Ганнусю?
20:48 – Що втілює Софія?
24:38 – До чого тут Шопен?
26:09 – То в чому прикол?

«Історія української ідеї і цей містичний зв'язок із землею, […] — це завжди щось посередині між благословенням і покаранням. […] Чому ми завжди повертаємося до якихось невивчених уроків? Чи ми відпрацьовуємо гріхи батьків? Чи ми відпрацьовуємо свою власну неуважність до уроків історії і до своїх помилок?»

Цей епізод — про «ще один твір про тяжку українську долю», новелу «Камінний хрест» Василя Стефаника (1871-1936). Поетеса, письменниця і перекладачка Катерина Калитко розповідає, чому це насправді необовʼязково твір про тяжку українську долю, а також чому ми усі наразі схожі на втомленого життям землероба, що переїхав до Канади заради своїх дітей.

***

Цей проєкт став можливим завдяки співпраці Українського ПЕН та The Ukrainians Media.

***

Розділи:
0:00 – Інтро
1:17 – Чому Стефаник такий крутий?
2:23 – Що робить його модерністом?
4:58 – До чого тут змалювання трагічного становища галицького селянства?
7:47 – Сізіфова праця нас усіх
14:13 – Чому українці так припадають до землі?
19:05 – Це черговий твір, де все погано?
23:16 – Чому ми усі — Іван Дідух?
27:28 – Що змусило Дідуха поставити на собі хрест?
29:12 – В чому ж прикол?

«Тигролови – ідеальний твір для того, аби почати знайомитися з українською літературою. […] Коміки говорять про твір, стендапери, читацькі клуби, любителі зимової риболовлі — всі, хто завгодно. І мене це неймовірно тішить».

У цьому епізоді говоримо про «перший пригодницький роман в українській літературі». Богдана Романцова допомагає розібратися із поп-культурним феноменом укрліт: чому цей роман в усіх на слуху? Чому він міг би бути ідеальним серіалом для Netflix? І чому Григорію Многогрішному не завадив би хороший психотерапевт?

***

Цей проєкт став можливим завдяки співпраці Українського ПЕН та The Ukrainians Media.

***

Розділи:

0:00 – Інтро
0:54 – Звідки ця скажена любов до твору?
3:22 – Це взагалі реальні події?
8:00 – Що значить «Перший пригодницький роман?»
9:39 – Многогрішний — неідеальний?
11:58 – «Ніхто не хоче знати, що було далі»
14:03 – Любовна лінія: аби було?
17:12 – Ідеальний роман для екранізації?
19:45 – Многогрішний — сміливий?
23:23 – Про що би він говорив зі своїм терапевтом?
25:45 – Альтернативний символ книги
26:30 – Занудний пригодницький твір?
29:42 – Чи мають сміливі щастя?
30:23 – В чому прикол Тигроловів?

«Найбільша цінність Глазового в тому, що якби не було Глазового — у нас би зараз не було стендапу».

У першому епізоді розбираємо гуморески Павла Глазового (1922-2004) разом із Ростиславом Семківим. Ці невеличкі римовані твори Глазовий писав попри не дуже веселе життя. Потому тодішні коміки зачитували гуморески зі сцени, а радянська публіка надривала від сміху живіт.

Однак якщо прочитати ці гуморески зараз, реагуєш хіба що легеньким смішком. В чому ж тоді цінність несмішних гуморесок? Навіщо ми проходили їх у школі, і чому маємо памʼятати їх сьогодні? І до чого тут Вєрка Сердючка і Антон Тимошенко?

***

Цей проєкт став можливим завдяки співпраці Українського ПЕН та The Ukrainians Media.

***

Розділи:

00:00 – Інтро
02:02 – Хто такий Павло Глазовий?
05:05 – Чи весело йому жилося?
11:30 – Український гумор, він який?
13:30 – Хвилинка анекдотів про кумів
15:20 – Що ми мали б зрозуміти в школі?
16:55 – Прикол про релігію
20:57 – Хвилинка анекдотів про одеситів
22:18 – Прикол про... булінг?
23:34 – Прикол про діаспору
25:49 – Прикол повчальний
27:57 – Прикол про мову
31:25 – Чи хотів Глазовий сказати більше?
33:36 – То в чому ж прикол?

Вітаємо вас у шоу про 10 творів зі шкільної програми з української літератури, котрі могли дарма пройти повз вас. Захар Давиденко розбирається, в чому прикол тих романів, новел чи віршів, котрі нам в школі читати доводилося, але, може, зовсім не хотілося.

***

Цей проєкт став можливим завдяки співпраці Українського ПЕН та The Ukrainians Media.