Explorez tous les épisodes du podcast Я бачу вас цікавить секс

Зізнавайся: буває простіше вдати, що все було чудово, ніж пояснювати, що насправді ти нічого особливого не відчула. Партнер задоволений, секс закінчився, усі ніби молодці. Тільки от до чого тут твоє задоволення?

У цьому випуску говоримо про симуляцію оргазму. Чому ми це робимо, що намагаємося цим вирішити й чому іноді так складно сказати вголос: «Мені було не дуже» або «Я хочу інакше».

Поговоримо про страх образити партнера чи партнерку, про бажання швидше закінчити секс і про те, звідки взялася ідея, що оргазм — обов’язкова частина хорошого сексу. Буде трохи гумору, психології, досліджень і практичних порад без повчань та пошуку винних.

І ні, тут не буде інструкції, як правильно кінчати. Натомість спробуємо зрозуміти, як ми самі опинилися в ситуації, де часом легше зіграти задоволення, ніж поговорити про нього.

Вмикай випуск, якщо тема знайома або просто хочеться краще розібратися в собі. Без сорому й без необхідності вдавати, що все гаразд.

Хочеш поговорити про своє сексуальне життя особисто?

Я запрошую тебе на індивідуальну коучингову сесію. Напиши мені в директ в instagram  слово "Сесія" і я розповім про деталі

Чому одні люди миттєво привертають нашу увагу, а інші, навіть маючи бездоганну зовнішність, залишають нас байдужими?

Сексуальність — це щось більше, ніж красиве обличчя, ідеальне тіло чи вміння справляти враження. Іноді нас притягує те, що складно пояснити словами: погляд, голос, почуття гумору, внутрішня свобода або відчуття, яке виникає поруч із людиною.

У новому випуску поговоримо про привабливість, яка не вимірюється параметрами зовнішності. Про те, як ми сприймаємо себе, як почуваємося у власному тілі та чому бажання подобатися іншим іноді заважає нам бути собою.

Це розмова про сексуальність без шаблонів і універсальних рецептів. І про те, чому справжній контакт із собою може бути важливішим за спроби відповідати чужим очікуванням.

Можливо, після цього епізоду ти трохи інакше подивишся на те, що робить людину по-справжньому привабливою.

І, можливо, на себе теж.

Приємного прослуховування! ❤️

У мене низьке лібідо! А може, справа зовсім не в ньому?

Я просто не хочу сексу, напевно, у мене просто низьке лібідо

Звучить логічно. Але чи завжди справа саме в лібідо?

У цьому випуску говоримо про те, чому сексу може не хотітися і що ми часто пропускаємо, коли одразу пояснюємо все "низьким лібідо".

Що відбувається з бажанням, коли ми втомлені, напружені, не дуже задоволені собою чи своїми стосунками? Чи можна взагалі виміряти, скільки сексуального бажання для нас "достатньо"?

І, зрештою, чи справді проблема в тому, що вам не хочеться сексу?

Про це — у 16-му випуску "Я бачу вас цікавить секс".

Без готових рецептів і без спроб поставити собі діагноз. Просто розбираємося, що може стояти за фразою "у мене низьке лібідо".

🎧 Слухайте на Spotify, YouTube та Apple Podcasts

Секс після 30 закінчується? Чи, може, ми просто нарешті починаємо розуміти, чого хочемо?

Є дивна штука: можна мати роки стосунків, десятки сексуальних досвідів і при цьому майже нічого не знати про власну сексуальність.

Ми вчимося сексу з порно, фільмів, розмов із подругами й друзями, першого партнера, випадкових порад з інтернету. А потім роками живемо за сценарієм, який хтось колись нам показав.

А що, якщо після 30 цей сценарій можна переписати?

У цьому епізоді говоримо про секс у дорослому віці без міфів про «вже не той вік». Про бажання, яке може змінюватися. Про тіло, яке ми нарешті починаємо чути. Про сексуальність, яку можна не просто «мати», а досліджувати.

І про дуже просту, але не завжди зручну річ:

а ти взагалі знаєш, що подобається саме тобі?

Не партнеру. Не «нормальним людям». Не тому, що так показують у кіно.

Тобі.

Бо, можливо, 30+ — це не момент, коли секс стає менш цікавим.

Можливо, це момент, коли він нарешті стає твоїм.

«Я бачу вас цікавить секс» — подкаст про секс, тіло, бажання, стосунки й усе те, про що ми чомусь досі говоримо пошепки.

мій інстаграм https://www.instagram.com/_anna_borys_

А що, як твоє «я не люблю себе» насправді почалося не в дзеркалі?

Можливо, ти просто занадто довго намагалася стати кимось іншим: худішою, красивішою, сексуальнішою, зручнішою, правильнішою. А життя весь цей час чекало десь поруч.

У цьому випуску говоримо про любов до себе без рожевих мантр і «просто прийми себе такою, як є».

Про тіло, яке хочеться сховати.
Про секс, у якому іноді більше контролю, ніж задоволення.
Про бажання, які страшно озвучувати.
Про впевненість, межі й те, що відбувається, коли ти нарешті перестаєш дивитися на себе чужими очима.

І так — буде трохи сексу, трохи психотерапії, трохи неприємної правди й достатньо перчинки

Бо любов до себе — це, можливо, зовсім не про те, щоб щодня повторювати собі «я прекрасна».

А про те, щоб нарешті перестати з собою воювати

«Я бачу вас цікавить секс» — подкаст про секс, тіло, бажання, стосунки та все те, про що ми часто думаємо, але не завжди наважуємося говорити вголос.

Мене звати Анна Борис. Я секс-коучиня, QA-інженерка, лідерка команди й просто людина, яка багато років вчилася говорити про те, про що «хороші дівчатка» зазвичай мовчать.

Цей подкаст — не про ідеальне сексуальне життя.
Не про правильні тіла.Не про те, як «треба».

Він про живих людей.

Про наші бажання, сумніви, сором, страхи, комплекси, досвід, помилки й моменти, коли ми раптом починаємо краще розуміти себе.

У першому сезоні «Секс, про який ми мовчали» ми говорили про те, як формується наше ставлення до сексу: від відсутності секс-освіти й дитячих заборон до першого сексу, цнотливості, насильства, сорому за власне тіло та страху говорити з партнером про свої бажання.

Другий сезон — «Тіло, яке можна полюбити».

Про себе.Про бажання.Про жіночність.

Про те, як ми дивимося на себе в дзеркало. Як навчилися оцінювати власне тіло. Чому іноді не дозволяємо собі бути сексуальними. Чому порівнюємо себе з іншими. Чому відкладаємо життя «на потім» — коли схуднемо, помолодшаємо, станемо красивішими, впевненішими або нарешті відповідатимемо чиїмось очікуванням.

Тут буде багато особистого досвіду, чесних розмов, самоіронії, незручних питань і тем, які хочеться нарешті назвати своїми іменами.

Іноді буде смішно.

Іноді — дуже чесно.

А іноді може трохи зачепити.

Але точно без моралізаторства й без позиції «я зараз розповім вам, як правильно жити».

Бо сексуальність — це не набір правил.

Це контакт із собою.

І чим краще ми розуміємо себе, своє тіло, свої межі, бажання та потреби, тим більше свободи отримуємо у власному житті.

«Я бачу вас цікавить секс» — для тих, хто хоче не просто знати більше про секс, а краще знати себе.

🎙️ Нові випуски — тут.

А якщо хочете розібрати свою ситуацію глибше — запрошую на індивідуальні коучингові сесії. Там ми можемо говорити про те, про що складно говорити навіть із близькими.

Іноді ми мовчимо не тому, що нам нічого сказати.
А тому, що колись навчилися: терпіти безпечніше, ніж говорити.

У фінальному випуску першого сезону я говорю про біль — фізичний і емоційний. Про моменти, коли було боляче, але я продовжувала мовчати. Про страх здатися незручною, слабкою, надто вимогливою. Про бажання не зіпсувати стосунки, не образити іншу людину, не створити конфлікт.

І про те, як легко одного дня зрозуміти: ти так довго пристосовувалася до чужого комфорту, що перестала чути власний.

Цей випуск — не про те, як завжди говорити голосно.Він про те, як навчитися чути себе.

Бо біль не завжди кричить. Іноді він просто чекає, поки ми нарешті запитаємо себе: «А мені зараз добре?»

Це фінал першого сезону «Я бачу вас цікавить секс». І, можливо, найособистіша розмова цього сезону.

Якщо ця тема відгукується — приходьте на коуч-сесію. Будемо вчитися не терпіти своє життя, а чути себе й говорити про те, що для вас справді важливо.

Перший секс — тема, навколо якої досі надто багато очікувань. Наче є якийсь правильний сценарій, якому все має відповідати.

Але що відбувається, коли реальність виявляється зовсім іншою?

У цьому епізоді говоримо про перший сексуальний досвід без ідеалізації, сорому й зайвого пафосу. Про очікування, які ми збираємо з фільмів, порно, розмов друзів і власних фантазій. Про те, чому іноді ми більше думаємо про те, «як має бути», ніж про те, що насправді відчуваємо.

І ще — про себе. Про знайомство зі своїм тілом, бажаннями, межами та про право не знати всього одразу.

Цей випуск не про те, як має виглядати «правильний» перший секс. Він про набагато цікавіше питання: а яким хочу, щоб був мій досвід?

Слухайте, рефлексуйте й бережіть себе.

Що насправді стоїть за словом «цнотливість»?

Для когось це особиста цінність. Для когось — правило, яке передали батьки. Для когось — спосіб контролювати власну сексуальність або сексуальність іншої людини.

Але чому тема, яка начебто стосується дуже особистого життя кожного з нас, досі викликає стільки суперечок, сорому, оцінок і вимог?

У цьому епізоді говоримо про цнотливість не як про «правильно» чи «неправильно». А ширше — про те, як змінювалося наше ставлення до сексу, жіночої та чоловічої сексуальності, вибору партнера, шлюбу й особистих меж.

Про те, де закінчується власна цінність і починається нав'язане правило.

Про те, чому одні люди досі вимірюють «цінність» людини її сексуальним досвідом, а інші взагалі відмовляються грати в цю гру.

І, можливо, найважливіше — спробуємо поставити собі кілька незручних запитань.

Не для того, щоб знайти універсально правильну відповідь.

А щоб зрозуміти: а що з цього справді моє?

Слухайте епізод і подумайте про себе. Без оцінок. Без «треба». Без «нормально / ненормально».

Бо сексуальність — це не тест на хорошу людину.

Це частина нашого життя. І право визначати, якою вона буде, зрештою залишається за нами.

Є теми, про які майже ніхто не говорить уголос. Не тому, що вони рідкісні. А тому, що здається: «зі мною щось не так».

Майже кожна людина хоча б раз дивилася у дзеркало і бачила не себе, а чужі очікування. Чужі стандарти. Чужі голоси. Ті самі, які роками підказували, що потрібно змінити, приховати, виправити або соромитися.

У новому епізоді я говорю про те, що знайоме набагато більшій кількості людей, ніж прийнято визнавати.

Без ідеальних відповідей.Без моралі.Без закликів «просто полюби себе».

Лише чесна розмова про тіло, сором і свободу бути собою.

Можливо, саме цей епізод допоможе подивитися на себе трохи м'якше.

📩 Якщо після прослуховування захочеться поговорити глибше або відчуєте, що настав час змінювати своє життя — буду рада бачити вас на індивідуальних коуч-сесіях.

Мої соцмережі:

https://www.instagram.com/_anna_borys_

💙 Якщо епізод відгукнувся — підпишіться на подкаст, поставте оцінку та поділіться ним із людиною, якій зараз теж важливо почути ці слова.

Ми набагато частіше мовчимо про свої бажання, ніж думаємо

Не тому, що їх немає. А тому, що нас роками вчили бути зручними, не просити зайвого, не засмучувати інших і не здаватися «занадто»

А що, якщо найбільша близькість починається не з дотику, а з чесності?

У цьому епізоді — розмова про страх говорити вголос. Про потреби, які ми ховаємо навіть від найближчих людей. Про сором, який часто сильніший за бажання. І про те, що відбувається, коли людина нарешті дозволяє собі сказати: «Ось чого я хочу»

Без повчань. Без ідеальних рецептів. Просто чесна розмова, яка може змусити подивитися на власні стосунки трохи інакше

Бо іноді одна фраза, сказана вчасно, змінює більше, ніж роки мовчання

Коли ми були маленькими, нам пояснювали, як бути "хорошими". Але майже ніхто не говорив, що станеться, якщо ми виростемо й продовжимо жити за цими правилами.

У сьомому випуску подкасту «Я бачу вас цікавить секс» — розмова про установки, які ми не обирали, але які часто визначають наше життя. Без моралі, без готових відповідей і без сорому. Лише чесні запитання, особисті історії та простір, у якому можна дозволити собі замислитися.

«Тобі вже час.»

«Ще зарано.»

«Після весілля.»

«Після 18.»

Людство дуже любить вирішувати, коли іншим можна починати жити статевим життям. Але хто взагалі встановив ці правила?

У цьому випуску розбираємося, звідки взялися наші уявлення про «правильний момент», чому вони такі різні в різних країнах і культурах та як серед усіх цих голосів нарешті почути свій.

Як завжди — просто, з гумором і без табу.

То коли ж починати і завершувати, пишіть ваші думки

Мені знадобилися роки, щоб зрозуміти одну просту річ.

Насильство починається не з удару.

Іноді воно починається з того, що ми перестаємо довіряти собі.

У цьому випуску говоримо про кордони, згоду, контроль, відповідальність та дорослість.

Про речі, які значно складніше побачити, ніж здається.

І про те, чому найважливіші слова в житті іноді звучать дуже просто:

«Мені це не підходить»

«Мені боляче»

«Зі мною так не можна»

Страх говорити про секс є у набагато більшої кількості людей, ніж нам здається.

І ні, проблема не в тому, що ми не знаємо потрібних слів.

Проблема в тому, що за кожною такою розмовою часто стоїть значно більший страх.

Страх бути незрозумілим.
Страх бути відкинутим.
Страх почути осуд.
Страх здатися дивним.
Страх сказати правду про свої бажання.

У цьому випуску ми говоримо про те, чому навіть дорослим людям буває складно говорити про секс, звідки береться цей дискомфорт і чому він часто не має нічого спільного із самим сексом.

Поговоримо про сором, який ми несемо з дитинства.
Про фрази, які чули роками.
Про страх сказати «ні».
Про страх сказати «так».
Про те, як мовчання поступово створює дистанцію між людьми.
І про те, чому чесна розмова може бути набагато менш страшною, ніж ми собі уявляємо.

У цьому випуску:

• чому ми боїмося говорити про секс навіть із близькими людьми;
• як дитинство та виховання впливають на нашу сексуальність;
• які страхи найчастіше ховаються за мовчанням;
• чому ми очікуємо від партнерів телепатії;
• як почати незручну розмову без конфлікту;
• що допомагає будувати близькість через чесність.

Це не випуск про ідеальні стосунки.

Це випуск про звичайних людей.
Про нас із вами.
Про моменти, коли хочеться щось сказати, але страшно.
І про те, що сміливість — це не відсутність страху.

Сміливість — це коли страшно, але ти все одно обираєш чесність.

Приємного прослуховування ❤️

Подкаст «Я бачу вас цікавить секс» — про сексуальність, близькість, стосунки, тіло, згоду, сором, бажання та чесні розмови, яких багатьом із нас так не вистачало.

У цьому епізоді я говорю про тему, яка досі викликає у багатьох батьків незручність, сором або страх — секс-освіту дітей.

Мене щиро дивує, що у 2026 році ми все ще називаємо статеві органи «печеньками», «квіточками» та іншими милими словами, замість того щоб навчати дітей правильної анатомії та безпечного ставлення до власного тіла.

Чому це важливо?

Тому що секс-освіта — це не про секс.

Це про безпеку.
Про кордони.
Про довіру.
Про право дитини сказати «ні».
Про можливість прийти до батьків із будь-яким питанням і не отримати у відповідь сором, осуд чи мовчання.

У випуску говоримо про:

• у якому віці діти починають цікавитися своїм тілом і ставити «незручні» питання;
• чому знання не провокує інтерес до сексу, а навпаки — зменшує тривогу та страх;
• небезпеку евфемізмів на кшталт «печенька», «квіточка» чи «там»;
• як секс-освіта допомагає захищати дітей від насильства;
• чому батьки мають бути першим і найнадійнішим джерелом інформації;
• як говорити з дітьми про тіло, кордони та зміни, які відбуваються під час дорослішання;
• що таке пубертат і чому про нього повинні знати не лише підлітки, а й дорослі;
• менструацію, полюції, зміни голосу, ріст грудей, волосся на тілі та інші абсолютно нормальні процеси, які часто стають джерелом сорому;
• чому мене досі обурюють коментарі про «одягни ліфчик» і «на тебе дивляться»;
• як сором за власне тіло формується ще в дитинстві та супроводжує багатьох людей у дорослому житті.

Цей епізод не про анатомію.

Він про те, як виростити покоління людей, які не бояться свого тіла, не соромляться ставити питання, знають свої кордони та поважають кордони інших.

І, можливо, про те, як самим навчитися говорити про важливе без страху та табу.

Бо називати речі своїми іменами — це не про розпущеність.

Це про знання.

А знання — це безпека.

Приємного прослуховування.

Ми виросли в поколінні, де про секс або мовчали, або лякали ним.

«Не завагітній.»«Не будь легкою.»«Про таке не говорять.»«Хороші дівчата так не роблять.»

А далі — доросле життя.Стосунки.Близькість.Тіло.Сором.
І дуже дивне відчуття, що всі навколо ніби знають, як “правильно”, а ти — ні.

У цьому епізоді я говорю про сексуальну освіту, якої у нас не було.

Про Київ 90-х.Про двори, де ми дізнавались про секс від старших дітей.Про сором, який приходив раніше за розуміння себе.Про фрази, які ми досі носимо всередині.Про тіло, яке дуже рано стало об’єктом оцінки.І про те, як усе це ми забрали з собою у доросле сексуальне життя.

Це не лекція.
І не “правильна психологія”.

Це чесна розмова жінки, якій 38 з половиною років, яка пройшла шлях від неприйняття себе — до контакту із собою.

Ми поговоримо про:— що таке сексуальна освіта насправді— чому вона починається не з сексу— як нас вчили сорому замість близькості— чому так складно говорити про бажання— як відсутність знань впливає на стосунки— і що робити, якщо ти досі не знаєш, чого хочеш

І, можливо, вперше поставимо собі дуже просте питання:

А що я взагалі знаю про себе — без чужого сорому, страху і “так треба”?

Якщо вам знайоме відчуття:«зі мною щось не так» — цей епізод для вас.

Бо сексуальність — це не тільки про секс.

Вона про контакт із собою.

Це перший епізод подкасту «Я бачу вас цікавить секс»

І він точно не про секс у тому вигляді, якого зазвичай очікують.

Це історія про шлях, який не планувався.

Про життя, яке довго складалося з різних ролей — QA-інженерка, менеджерка, спеціалістка в e-commerce, людина «яка якось справляється» — і яке зрештою привело до зовсім іншої розмови.

Про те, як іноді ти опиняєшся в точці, де більше не можеш робити вигляд, що тебе це не стосується.

І починаєш говорити.