Explorez tous les épisodes du podcast Українські винні історії

Коли ми говоримо про вино на території сучасної України, у голові зазвичай виринають сучасні крафтові виноробні Одещини, Закарпаття чи Миколаївщини. Мало хто в цей момент уявляє собі хлопців у тогах та залізних обладунках. В нас досі існує міф, що українське виноробство – це молода історія. Але насправді саме Рим став одним з фундаторів нашої винної культури, особливо у Північному Причорномор’ї. У легіонерів була проста логіка: куди б вони не приходили, всюди приносили з собою римське право для мізків та виноградну лозу для душі. Наші південні степи не стали винятком. Римляни «наслідили» тут так рясно, що археологи досі викопують матеріальні докази їхніх алко-турів.

Свого часу геніальний Милорад Павич написав свій культовий «Хозарський словник» – книгу, яка перетворила історію цілого народу на вишуканий інтелектуальний жарт.

Сьогодні ми з вами поговоримо про те, що хозари залишили нам матеріально – на території сучасної України, де колись процвітала загадкова Салтівсько-маяцька культура. І шукати істину будемо на дні старовинних глиняних амфор та винних глеків. Адже в цьому подкасті ми розгадуємо таємниці історії через призму винної культури.

У світі вина є сорти-дипломати, що комфортно почуваються майже всюди: Каберне Совіньйон, Мерло, Шардоне. Вони зрозумілі, передбачувані та універсальні. А є місцеві старожили – автохтони. Це сорти зі складним характером, які століттями проростали у землю та всотували особливості регіону.

Україна в цьому сенсі – не порожній аркуш, а радше палімпсест. Попри драматичну історію воєн, імперських утисків, заборон та втрат, вона зберегла унікальну винну спадщину. Тут сформувалися лози, що навчилися звучати в унісон з місцевим теруаром та стали частиною культурного коду українського виноробства.

Наша сьогоднішня історія – про людину, яка приїхала на південь України, щоб буквально змінити ДНК тамтешнього виноградарства. Мова піде про талановитого науковця, який вмів мислити на десятиліття вперед і не боявся експериментувати. А ще він був захопленим винним ентузіастом, що розумів цей напій на всіх рівнях і старався крок за кроком формувати культуру виноробства. Ім’я йому Василь Таїров.

Якщо влаштувати подорож виноградниками України, то можна помітити, що картина виходить дуже строката. У різних регіонах на сусідніх ділянках уживаються французи зі своїм шармом, італійці з темпераментом, стримані німці, експресивні іспанці та грузини. Так, це я звісно ж, маю на увазі сорти, які народилися за тисячі кілометрів звідси, але пустили тут коріння. Сьогодні вони разом з місцевими автохтонами формують обличчя сучасного українського виноробства. Навіть більше, домінують на наших виноградниках. Але як так сталося? Для цього треба трохи відмотати історію назад і розібратися, хто всіх цих «іноземців» сюди запросив.

В одному з попередніх випусків я вже розповідав про зародження винної культури на території Північного Причорномор’я. Сьогодні ми зробимо крок далі й поговоримо про надзвичайно розвинену археологічну спільноту, відому як  Черняхівська культура. Давайте з’ясуємо, яку роль у ній відігравало вино, яким воно було, та як його пили.

У світі вина є регіони-зірки, і однією з найяскравіших по праву можна назвати Бордо. Це такий своєрідний інфлююенсер, досвід якого намагались наслідувати всі навколо. Звідти регулярно розходилися барріки з першокласним вином, а також знання, технології та високі стандарти якості. Україна не залишилась осторонь цього тренду, хоча в середньовіччі наші землі більше орієнтувалися на візантійську та причорноморську винну традицію. Проте пізніше, особливо в часи активної інтеграції до європейського ринку, саме бордоська модель стала для українських виноробів еталоном структурного червоного вина. І сьогодні ми простежимо, як саме Бордо вплинуло на наше виноробство та винну культуру.

Кінець 19 століття видався непростим для світового виноробства. Індустрія буквально опинилась на грані знищення, а виною всьому філоксера, крихітна тля, яку неможливо побачити неозброєним оком. Вона «косила» європейські виноградники гектар за гектаром, і територію України теж не оминула своєю увагою. Тож сьогодні будемо говорити про те, як вона сюди потрапила, як з нею боролися, та здавалося б, до чого тут національно визвольний рух.

Коли держава забороняє людям пити, нічого хорошого з цієї історії зазвичай не виходить. Сухий закон завжди починається як моральна проповідь, а зрештою перетворюється на театр креативу та народної винахідливості. Українцям намагались заборонити пити тричі, коли вони жили під владою спочатку царської Росії, потім більшовиків. А десь по інший бік Атлантичного океану подібний досвід проходили американці. І якщо придивитись уважно, ці історії римуються, наче їх писав один сценарист з чорним гумором. Заборона народжує спротив, а держава отримує більше проблем, ніж користі. Тож сьогодні проведемо паралелі й порівняємо ці досвіди – як виживали українці й американці під час «сухих законів».

Згадка про скіфів у багатьох викликає доволі стереотипні асоціації: дикі вершники степу, відчайдушні вояки, що розуміють лише мову сили та не мають культури. А що як я скажу вам, що скіфи насправді полюбляли вино – напій цивілізації, ритуальності та статусу? І знали вони про нього більше, ніж ми з вами звикли думати. Та й взагалі, були далеко не такими дикунами, як їх зображували греки. Раніше, в одному з попередніх випусків я вже трохи торкався теми стосунків скіфів з вином. Сьогодні ж поговоримо про це більш детально.

МОЯ ЕЛЕКТРОННА ПОШТА: o.kapusta@me.com

Коли ми думаємо про український фольклор, уява малює нам пишні вінки, вишиванки, колядки, що лунають поміж снігів, та глибинну народну мудрість. Але давайте не забувати: у цій мозаїці звичаїв та традицій вино теж посідає почесне місце. Адже Україна має свою багатовікову винну історію – місцями забуту, подекуди недооцінену, але живу. Тож сьогодні поговоримо про те, яке місце посідає вино в українському фольклорі , та як крізь цю символіку проступає винна культура.

МОЯ ЕЛЕКТРОННА ПОШТА: o.kapusta@me.com

Коли ми говоримо про жіночий внесок у розвиток виноробства, то це завжди невидима робота, про яку довгий час мало що було відомо. Певно, більшість поціновувачів вина згадає хіба що про вдову Кліко, і то не зможе назвати її повного ім’я. А як щодо видатних жінок, які вплинули на історію українського виноробства? Пропоную вам відкрити завісу таємниці й вирушити у захопливу подорож крізь віки, щоб дізнатися про них більше.

МОЯ ЕЛЕКТРОННА ПОШТА: o.kapusta@me.com

Сьогодні ми поговоримо про те, як у давнину вино було справжнім інструментом політики, дипломатії та економіки. Україна, зі своїм вигідним розташуванням на перетині торгових шляхів, відігравала важливу роль у розповсюдженні та споживанні вина. Сьогодні ми поринемо в історію та дізнаємося, як вина використовувалися у дипломатичних відносинах Київської Русі, козацької доби та інших періодів української історії.

МОЯ ЕЛЕКТРОННА ПОШТА: o.kapusta@me.com

Відносно недавно на екрани вийшов документальний фільм «Яремчук: незрівнянний світ краси». Його касові збори побили чергові рекорди, а атмосферу в кінозалі під час перегляду важко було передати словами. Взагалі, мода на українське ретро сьогодні стрімко набирає обертів. Тож давайте поговоримо про двох найяскравіших його представників, чия творчість завжди йшла у тісній зв’язці.

МОЯ ЕЛЕКТРОННА ПОШТА: o.kapusta@me.com

Нещодавно в прокат вийшов фільм «Будинок слово», який багато кого вразив та спричинив чимало обговорень. Він висвітлює важку для української історії сторінку, а саме, про долі митців, що увійшли до сумнозвісного списку Розстріляного відродження. Проте, сама стрічка, попри свій трагізм, показує також і богемне життя письменників, поетів, акторів, режисерів того часу. Й багато місця там займають посиденьки з вином та іншими напоями. Тож сьогодні будемо говорити про те, що ж пили в будинку «Слово», та якими були алкогольні вподобання митців того часу.

МОЯ ЕЛЕКТРОННА ПОШТА: o.kapusta@me.com

Навряд чи у вас Поділля асоціюється з виноробством. Проте, цей край багатий на унікальні теруари та має свою цікаву винну історію. Тож приготуйтеся дивуватися – сьогодні будемо відкривати для себе Поділля з нової неочікуваної сторони.

МОЯ ЕЛЕКТРОННА ПОШТА: o.kapusta@me.com

Сьогодні ми поговоримо про виноробні традиції Слобожанщини. Так, не дивуйтеся, цей край може здивувати вас цікавими та неочікуваними історіями. Доволі довгий час вважалося, що там взагалі не вирощували виноград. Адже клімат Слобожанщині дещо суворіший, ніж у Бессарабії, Таврії чи навіть на Закарпатті. Проте, відомо, що у 17-18 столітті тут активно закладалися нові монастирі. А там, де монахи, там завжди вино.

МОЯ ЕЛЕКТРОННА ПОШТА: o.kapusta@me.com

Українське Приазов’я, як і сусідня Таврія та інші південні регіони, має свої традиції та історію виноробства. Адже умови для вирощування винограду тут доволі сприятливі. Тож сьогодні пропоную поговорити, хто приніс на ці землі виноробну культуру, як вона розвивалася, зокрема й у сучасний період, та що відбувається там сьогодні.

МОЯ ЕЛЕКТРОННА ПОШТА: o.kapusta@me.com

Таврія, а саме, південні території Херсонської та Запорізької областей, мають не менш давні традиції виноробства, ніж сусідня Бессарабія, про яку я вже розповідав в одному з минулих подкастів. Місцеві мешканці вирощували виноград багато століть, і в цьому немає нічого дивного, адже тутешній клімат дуже сприятливий до виноградарства. Але повноцінно розвиватися ця індустрія почала у 19 столітті. Сьогодні ми поговоримо, завдяки кому це відбувалося, як розвивалось виноробство Таврії в сучасні часи, та з якими викликами стикається сьогодні.

Сьогодні ми поговоримо про те, як впливала релігія на розвиток виноробства в Україні, та що пили представники українського духовенства різних епох.

Почнемо ми сьогоднішню історію з хрещення Русі, яке, як ви напевно знаєте, сталося у 988 році завдяки князю Володимиру. Та не всі знають, що великий князь певний час розмірковував над тим, яка саме віра буде панівною в цій державі. Розуміючи, що треба відходити від «непрестижного» язичництва, він зважував усі плюси й мінуси інших релігій. Іслам Володимир одразу ж відкинув, бо там забороняється пити вино.

У сьогоднішньому випуску я пропоную згадати чудову українську комедію «За двома зайцями». Думаю, багато хто з вас її бачив, але можливо, дуже давно – фільм старий та знятий на кіностудії Довженка ще в далекі 60-ті. А якщо раптом не дивилися – то раджу це виправити, фільм легко знайти на Ютубі. Ті, хто його бачив, пам’ятають, що це історія молодого чоловіка, який намагається розв’язати свої грошові проблеми за рахунок вигідного шлюбу, але має види на гарну дівчину з бідної родини. Однак ми сьогодні поговоримо про цей фільм в іншому ключі через призму його зв’язку з вином. Ви здивуєтесь, але він є, і його там навіть більше, ніж здається на перший погляд.

МОЯ ЕЛЕКТРОННА ПОШТА: o.kapusta@me.com

Якось я робив подкаст про те, що пили батьки-засновники американської демократії. Але в нас є свої,  визначні постаті, про питні вподобання яких ми майже нічого не знаємо. Тож сьогодні будемо говорити, у яких стосунках з алкоголем були видатні політики, що на початку 20 століття будували Українську державу.

Який образ Лесі Українки створювали нам підручники з літератури радянської доби? Нещасна хвора жінка, яка майже не вставала з ліжка. А що як я скажу, що Леся Українка любила подорожувати, модно вдягатися, їсти вишукані страви та пити шляхетні напої? Сьогодні поговоримо про її стосунки з вином.

МОЯ ЕЛЕКТРОННА ПОШТА: o.kapusta@me.com

Болгарія – не найпопулярніша точка на винній мапі світу. Тим не менш, у цій країні люблять вино та шанують виноробні традиції. М'який балканський клімат дозволяє вирощувати винні сорти винограду й робити насичені цікаві вина. Але ми сьогодні говоримо не про саму Болгарію, а про її колонії у Південній Бессарабії. Так вже вийшло, що сюди одного разу приїхали болгарські поселенці й перетворили занедбані степові землі на квітучу винну оазу.

МОЯ ЕЛЕКТРОННА ПОШТА: o.kapusta@me.com

Не знаю, як для вас, друзі, а для мене вино й театр тісно пов'язані. Ідеш в антракті в буфет, береш келих, потягуєш до третього дзвонику, а далі – нова порція естетичного задоволення. І сьогодні я пропоную вирушити в минуле та зазирнути за лаштунки театру. Поговоримо про те, як зароджувався український театральний авангард 20-30-х та яку роль у цьому процесі відігравало вино. Але розповідати про всі театральні тусовки тієї епохи мені просто забракне часу. Тому візьмемо лише одну цікаву особистість, життя та творчість якої було тісно пов'язане з вином.

Тож наш сьогоднішній герой – це Лесь Курбас

МОЯ ЕЛЕКТРОННА ПОШТА: o.kapusta@me.com

Пам'ятаєте, я вам розповідав, як на Одещині з'явилися швейцарські колоністи й налагодили там виноробство вина? Якщо цікаво, знайдіть та  послухайте подкаст на цю тему. Проте чи знаєте ви, що швейцарці були не єдиними колоністами на території Причорномор'я? І що тут є своя маленька Німеччина. Сьогодні поговоримо про це!

МОЯ ЕЛЕКТРОННА ПОШТА: o.kapusta@me.com

Сьогодні ми поговоримо про те, коли та чому на Одещині з'явилися швейцарські колоністи, та як вплинули на винну культуру Бессарабії. 200 років тому вони облаштувалися біля берегів Дністровського лиману – там, де сьогодні знаходиться село Шабо. Не те щоб виноробство на цих землях було чимось новим – воно з'явилося тут ще з античних часів та розвивалося навіть за турків. Але саме швейцарцям вдалося перетворити місцеву територію на квітучий винний рай.

МОЯ ЕЛЕКТРОННА ПОШТА: o.kapusta@me.com

Сьогодні ми будемо говорити про зв'язок вина та війни. Здавалося б, що тут може бути спільного? Адже коли починається війна, звичний спосіб життя миттєво руйнується – зокрема щезає і вино з друзями по суботах, та акції у виномаркетах, та фудпейринг, та багато інших насолод, які ми з вами так любимо. Ба більше – військовий стан передбачає різні обмеження на продаж алкоголю.

Але хочу нагадати, що вино пережило усі війни в історії людства. До того ж, часом навіть допомагало їх вигравати. А ще ви можете здивуватися, але саме війни частково сформували винну індустрію та в результаті зробили її такою, яка вона є сьогодні.

МОЯ ЕЛЕКТРОННА ПОШТА: o.kapusta@me.com

Сьогодні ми поговоримо про питні вподобання ще одного видатного вихідця з України – Миколи Гоголя. Ім'я цього письменника та художника досі оповите ореолом таємниці та навіть містики. Ми ж висвітлимо одну зі складових його життя – стосунки з алкоголем.

МОЯ ЕЛЕКТРОННА ПОШТА: o.kapusta@me.com

В одному з попередніх подкастів я розповідав, які вина полюбляв пити Тарас Григорович Шевченко. А сьогодні ми будемо згадувати іншого класика української літератури – Івана Франка, у контексті його стосунків із вином, звісно.

ПРОЕКТ НА КІКСТАРТЕРІ: https://www.kickstarter.com/projects/standwithukrwine/stand-with-ukrainian-wine

МОЯ ЕЛЕКТРОННА ПОШТА: o.kapusta@me.com

Сьогодні поговоримо про «слобожанського Сократа», поета, письменника та філософа Григорія Сковороду. В багатьох людей він асоціюється з висловом «світ ловив мене, та не спіймав». Також ми знаємо, що він провів багато часу в мандрах та вів доволі аскетичний спосіб життя. Здається, де тут місце для вина? Ви здивуєтеся, але цей напій у житті Сковороди відігравав дуже важливу роль.

Пропонуйте ваші теми: o.kapusta@me.com

Тараса Шевченка здебільшого зображують чи то як знедоленого кріпака, чи то як стомленого сивовусого дідугана. Так, у його житті справді були важкі часи, й доля його почасти трагічна. Але є в історії Шевченка той факт, про який не пишуть у шкільних підручниках та не говорять на уроках літератури. Йдеться про те, що він був гурманом, поціновувачем вишуканих вин та смачної їжі. Несподівано, правда? Сьогодні говоритимемо про те, що любив пити Кобзар.

Пропонуйте ваші теми: o.kapusta@me.com

Сьогодні ми поговоримо про те, коли насправді зародилося виноробство в Україні, та яким воно було за давніх часів. З одного боку, здається, ніби це питання дуже просте. Вважається, що виноробство прийшло на територію України разом із поширенням Греції, приблизно між 6 та 4 століттям до нашої ери. Мовляв, греки заснували колонію у Північному Причорномор'ї та висадили свої виноградники, згодом колонізували Крим та почали розвивати там виноробство. Але якщо копнути глибше, то виявляється, що насправді історія ця набагато давніша і цікавіша. Тож в останні роки з'являється все більше відомостей про те, що вино на цих землях почали робити набагато раніше. А саме – за часів трипільців.

Пишіть ваші побажання на o.kapusta@me.com

Сьогодні ми поговоримо про те, як розвивалося виноробство у Львові та на його околицях. Ви дізнаєтесь, яку роль у цій історії відіграли граф Дракула та баварські німці.

ПИШІТЬ: o.kapusta@me.com

Сьогодні ми поговоримо  Крим і його виноробство.

А саме – про переломний момент в історії кримського виноробства. Ви дізнаєтеся:

·  Як розвивалась винна галузь на півострові

·  У якому стані були виноградники Криму після Другої світової війни

·  Та як Микиті Хрущову зрештою вдалося врятувати кримське виноробство