Другий і, на жаль, останній епізод нашого подкасту з Михайлом Хаєм. У цей день роковини його смерті, тож ми захотіли лишити ще один епізод на згадку про нього. Він помер 15 жовтня 2022 року, зробив неймовірно багато для української традиційної інструментальної музики.

Music: Geoff-Bremner-Audio З-під карпатського хребта (1997, УЕЛФ)

Надобридень, Либохірська стародавня

Українська ліра (1999, Koka Records)

Ісусе мій

Некрологи і згадки:

http://ethnomusicology.com.ua/article/view/271102

А також Журнал Україна, №45, 1989 року

Подкаст Ріж вірьовку повертається із новим епізодом із людиною, що склеює львівську та київську спільноти поціновувачів традиційної музики, білим лебедем, що стоїть за більшістю традиційномузичних подій Львова і Літньою Школою традиційної музики Рисі, затятою танцівницею, культурною менеджеркою і просто барабанщицею капели Дʼгорі Павлиною Запольською! ⚡️
Із Павлиною говорили про шлях до себе через музику, цінність і унікальні риси львівської і київської спільноти і цінування локальних традицій. 

В епізоді звучить music by ComaStudio from Pixabay

Андрій Паславський – майстер традиційних інструментів. На його рахунку їх із десяток: від класичної кобзи до екзотичного половецького гудка. Андрій працює з цільним деревом і прирівнює цей процес до мистецтва.

«Мені подобається довбаний інструмент, з ним я реалізуюся як скульптор. Подобається організовувати простір, матерію, шукати гармонію. Тільки це дерево – і ти малюєш текстурою, обробляєш її так, щоб вона грала з формою. І разом з тим, це механізм, він видає вібрації, які повинні бути приємні для вуха. Виробництво інструментів – комплексний підхід, і мене ця справа заворожує».

Андрій також розповідає:

- хто такі третинні виконавці й чому вони ближчі до первинних

- яка мрія Андрія пов’язана з супермаркетом АТБ?

- як майже випадково вступив у Київський університет на фольклористику і залишився у цій справі

- як фейсбук допоміг йому зробити першу в житті кобзу

- як реконструював кобзу-мамаївку з народних картин і що йому за це було

- скільки часу потрібно, щоб виготовити один інструмент і чи можна зробити щось із бракованої сировини

- чому майстри не продають свої інструменти одразу, а на якийсь час лишають собі

Наш гість ставить один з найдавніших записів з воскового валика з колекції Філарета Колеси
Запис: Остап Калний, дума «Про удову». Записав Опанас Сластьон у 1908 році.
Джерело: https://bit.ly/38o9X53

Автор подкасту — Андрій Левченко. Дякуємо Данилу Данилейку і студії PRO REC за допомогу із записом.

Для створення музичної заставки подкасту використано семпл рогу з запису танцю "Крутях" від Якова Любежанина, с. Деревок Любешівскогор-ну. Автор запису — Олекса Ошуркевич.

Чи знали ви, що дослідження традиційної музики – це не лише експедиції, каталогізація та архівування? О ні, етномузикологія може бути справжньою hard science, коли за неї беруться такі люди, як Анастасія Мазуренко – гостя нового випуску подкасту «Ріж вірьовку». У попередніх випусках ми говорили з різними людьми про речі, які складно виміряти або вичерпно описати. Наприклад, чому українська традиційна музика так зачаровує. Анастасія знає цілком доказове, фізичне пояснення цього феномену. У подкасті ви почуєте:

- для чого етномузикологи об’єднуються з ученими-фізиками?

- яка акустична особливість відрізняє традиційну музику від академічної?

- про калькулятор як один з головних інструментів етномузиколога

- про те, чому всі етномузикологи – романтики

- про речі, яких бракує українській науці

-  чи справді у селах Центральної та Західної Європи нема чого записувати?

- що знають про нашу музику та науку закордонні науковці?

- чому краще не згадувати про йодлі у присутності австрійських дослідників традиційної музики?

- про тата, який усе життя співає

Колекція фоноваликів Філарета Колесси: https://bit.ly/3jpsfoD

Стаття Revival Reconsidered: https://bit.ly/3kBXyy1

Подкаст створено за підтримки Українського культурного фонду. Автори подкасту — Катерина Капра та Андрій Левченко. Дякуємо Данилу Данилейку і студії PRO REC за допомогу із записом. Для створення музичної заставки подкасту використано семпл рогу з запису танцю "Крутях" від Якова Любежанина, с. Деревок Любешівскогор-ну. Автор запису — Олекса Ошуркевич.

Не так давно традиційномузичні події відбувалися лише в кількох великих містах, переважно тих, де є навчальні заклади з курсами співу. Але протягом останніх 2-3 років виникла небачена досі і дуже втішна тенденція — завдяки великим подіям на кшталт літніх шкіл, де люди з різних міст і з різним досвідом можуть зустрітися, познайомитись, поділитися досвідом і дізнатися більше про традиційну музику, у менших містах починають виникати нові осередки. Віра Ібрямова з Чернігова та її «Співоча майстерня» — це історія успіху, яка доводить: навіть якщо ти єдина на все місто «божевільна», закохана у традиційний спів, за кілька років можна знайти людей, які розділять цю пристрасть. Слухайте у випкску:

- Чому традиційний спів — це психотерапія

- Чи відчувають люди з інших міст приналежність до глобальної «традиційномузичні секти»

- Як маленька дівчинка, навчаючись у «музичній школі», де навіть не викладали сольфеджіо, згодом вступила до Консерваторії і почала писати мінімалістичну музику

- Як її переманив традиційний спів

- Скільки касет з експедиційними записами одна людина може оцифрувати на дозвіллі за 4 роки  

- Як традиційний спів надалі житиме у містах і чи стане він частиною щоденного життя

- Як викладачі можуть змінити ваш світогляд і у чому складність роботи із початківцями

Харківський архів пісень та інструментальної музики, про який ідеться у подкасті: https://folklore.kh.ua/ 

Подкаст створено за підтримки Українського культурного фонду. Автори подкасту — Катерина Капра та Андрій Левченко. Дякуємо Данилу Данилейку і студії PRO REC за допомогу із записом. Для створення музичної заставки подкасту використано семпл рогу з запису танцю "Крутях" від Якова Любежанина, с. Деревок Любешівскогор-ну. Автор запису — Олекса Ошуркевич.

Хто «має право» викладати традиційну музику і у кого краще вчитися новачкам? Що робити, якщо ви вже співаєте, але соромитесь критики? Чи можна кайфувати від співу разом з менш досвідченими виконавцями? Чи є шанси заробляти на життя традиційною музикою? І взагалі — чи легко бути співачкою традиційних пісень з молодого покоління? У пошуках відповідей на ці питання ми запросили до студії Таню Осінь — учасницю гуртів «Володар» і «Многая літа», а віднедавна ще й викладачку традиційного співу, випускницю Національного університету культури. 

Таня розповіла нам, як прийшла у традиційну музику через інші жанри, в які були вплетені фольклорні мотиви, і як її друзі у Миколаєві, послухавши «ДахуБраху», відкривають для себе автентику. А також про те, як на першому курсі університету намагалася відтворити професійний спів, повтроюючи міміку викладачки (але з цього нічого не вийшло). Таня ділиться власним секретом гарного співу і підказує, на чому будується унікальність традиційномузичних гуртів.

У кожному випуску наші гості ставлять важливі для себе композиції. Таня ділиться одним з найдавніших записів зі своєї рідної Миколаївщини — місцевості з дуже неоднорідним музичним ландшафтом. Дослухайте до кінця, щоб почути ліричну пісню «Ой з-з гори кам'яної» з с. Улянівка Миколаївської обл., Новоодеського р-ну, записану у 1994 році. Запис з архівів Миколаївського ОЦНТ, наданий Надією Жадик.

Подкаст створено за підтримки Українського культурного фонду. Автори подкасту — Катерина Капра та Андрій Левченко. Дякуємо Данилу Данилейку і студії PRO REC за допомогу із записом. Для створення музичної заставки подкасту використано семпл рогу з запису танцю "Крутях" від Якова Любежанина, с. Деревок Любешівскогор-ну. Автор запису — Олекса Ошуркевич.

Гість випуску — Олег Бут, дослідник та реконструктор традиційної музики, вуличний музикант, вчитель традиційних танців, композитор, керівник гурту «Буття».  Від нього ви почуєте:

- як композитори стають фольклористами

- враження від байдаркових експедицій разом з «Древом»

- про музику і скрипалів Закарпаття та Гуцульщини

- що, на його думку, головне в реконструкції традиційної музики

- хто такі слухачі та нотачі

- про експедицію в Театрі Ляльок 

- як грати «Мурку», щоб було приємно

- про власний підхід до вуличної музики

- про традиційну музику в містах і в сучасності

Дослухайте до кінця, щоб почути запис Весільного маршу у віртуозному виконанні скрипаля Петра Бабича. Запис зроблено у 2012 році в с. Олександрівка Мукачівського р-ну Закарпаття.

Подкаст створено за підтримки Українського культурного фонду. 

Автор подкасту — Андрій Левченко. Дякуємо Данилу Данилейку і студії PRO REC за допомогу із записом.

Для створення музичної заставки подкасту використано семпл рогу з запису танцю "Крутях" від Якова Любежанина, с. Деревок Любешівскогор-ну. Автор запису — Олекса Ошуркевич.

Як воно, досліджувати пісні про вбивства, самогубства і нещасне кохання? Надзвичайно цікаво — відповість вам Наталка Хоменко, кандидатка філологічних наук, дослідниця фольклору, зокрема українських жорстоких романсів. Паралельно з роботою у КНУ ім. Тараса Шевченка, Наталка також має великий досвід викладання традиційного співу для початківців на майстер-класах і літніх школах. Під її керівництвом працюють співочі гурти Народного ансамблю української музики «Роксоланія». Протягом багатьох років вона досліджує традиційний спів, зокрема і в численних експедиціях.

Ми запросили Наталку Хоменко у студію подкасту «Ріж вірьовку» і розпитали:

- що таке жорстокий романс і чому він такий жорстокий?

- чому краще не вчитися співати у хорі?

- чого можна навчитися в Університеті Шевченка?

- що принесла (принесе?) реформа освіти у галузі фольклористики?

- що робити, щоб навчитися гарно співати?

- до яких трьох тем молоді фольклористи звертаються у своїх дослідженнях? Спойлер: одна з них — меми 

Подкаст створено за підтримки Українського культурного фонду.

Автор подкасту — Андрій Левченко. Дякуємо Данилу Данилейку і студії PRO REC за допомогу із записом.

Для створення музичної заставки подкасту використано семпл рогу з запису танцю "Крутях" від Якова Любежанина, с. Деревок Любешівскогор-ну. Автор запису — Олекса Ошуркевич.

Сьогодні у нас вкрай неординарний гість — громовержець етномузикологічного Олімпу, а за сумісництвом — професор Київської Консерваторії, науковий співробітник славнозвісного ІМФЕ і музикант Михайло Хай. Про нього складають меми, його остерігаються, над ним іронізують. Він — infant terriblé академічно світу, відчайдушний Індіана Джонс експедицій і водночас гігант, на чиїх плечах ми всі стоїмо.

У подкасті «Ріж вірьовку» наш гість розповідає:

– Як жага до запису музики допомагає заїхати на запорожці у гірське село, куди не заїжджає навіть трактор

– Як він ховався в копиці від п'яного чоловіка інформантки

– Що робити, якщо музикант не хоче грати вам на запис

– Чому бойківська музика цінніша для науковця, ніж гуцульська?

– Чому скрипалі стають поетами й більше не повертаються до грання

– Два прості кроки, щоб почати грати традиційну інструментальну музику

Наприкінці випуску звучать композиції:

Волосянська співана — касета «Мелодії Скільських гір», 1992 рік КОБЗА
До зачинання весілля — касета  «З-під карпатського хребта». 1997 УЕЛФ

Подкаст створено за підтримки Українського культурного фонду.
Дякуємо Данилу Данилейку і студії PRO REC за допомогу із записом.

Для створення музичної заставки подкасту використано семпл рогу з запису танцю "Крутях" від Якова Любежанина, с. Деревок Любешівскогор-ну. Автор запису — Олекса Ошуркевич.

Цього разу в наших гостях Шура Вовк — етномузиколог, учасник гуртів ГуляйГород, GG, Чорноморці, працівник архіву Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського. Ви почуєте:

- як відбувались експедиції в 50-х роках
- про музику на костях і валиках
- яка пропорція «тру» та «попсової» музики в архіві
- лайфхаки з оцифрування старих записів
- як дістатись до архівних даних ІМФЕ
- про музику з затоплених сіл

Пісню, яка звучить на прикінці випуску записано Шурою Вовком та Сергієм Постольниковим в с.Тіньки (від переселенців з затопленого с.Шабельники), Чигиринського р-ну, Черкаської обл. від Бондаренко Ганни Степанівни, 1927 р.н., Іщенко Олени Володимирівни, 1927 р.н., Костенко Варвари Петрівни, 1941 р.н., Берестовської Насті Мифодіївни, 1925 р.н., Кулинич Оляни Іванівни, 1929 р.н. Записали в 2001 році Постольников Сергій, Вовк Олександр.

Автор подкасту — Андрій Левченко

Подкаст створено за підтримки Українського культурного фонду.
Дякуємо Данилу Данилейку і студії PRO REC за допомогу із записом.

Для створення музичної заставки подкасту використано семпл рогу з запису танцю "Крутях" від Якова Любежанина, с. Деревок Любешівскогор-ну. Автор запису — Олекса Ошуркевич.

Гостя випуску — Ірина Данилейко, дослідниця, етномузикологиня, співачка, учасниця проєкту "ЕГЕ-films", керівниця гурту "Михайлове чудо". Від неї ви почуєте про:

- сни, які стають реальністю
- сміливість фольклористів 
- експедиції за слідами Малинки
- поєднання традиційної музики з іншими музичними жанрами та мистецтвами
- те, як навчитись співати традиційних пісень

Дослухайте до кінця, щоб почути рідкісний запис русальної пісні з Гавронщини (Київщина), яку також опубліковано на одноіменному диску "Рано-рано да зійду на гору" (1 випуск).

Питальник для експедицій: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=Petnomuz_2015_10_12
ЕГЕ-films: https://www.youtube.com/channel/UCLz_1Kb6_506flP-wVTsJqA

Подкаст створено за підтримки Українського культурного фонду. Автор подкасту — Андрій Левченко. Дякуємо Данилу Данилейку і студії PRO REC за допомогу із записом. Для створення музичної заставки подкасту використано семпл рогу з запису танцю "Крутях" від Якова Любежанина, с. Деревок Любешівскогор-ну. Автор запису — Олекса Ошуркевич.

Перший випуск подкасту Рисі "Ріж вірьовку" — з циклу розмов із різними людьми зі спільноти традиційної музики. Ми запрошуємо до студії патріархів та початківців, законодавців і бунтівників — усіх, хто збирає, досліджує і розвиває українську традиційну музику сьогодні. 

Гість першого випуску — Сергій Постольников, учасник гуртів US Orchestra, Гуляйгород та Чорноморці. Сергій розповідає: 

- як відкрив для себе традиційну музику завдяки коханню;
- чи можна почати займатися традиційною музикою, якщо не маєш музичної освіти;
- як автостопив катафалк на околицях нічної Полтави;
- чому круто не знати нот;
- як він відкривав невідому скрипкову традицію Лівобережжя і їздив на Полтавщину записувати українського скрипкового Джиммі Гендрікса - Петра Яковича Плескача. 

Автор подкасту - Андрій Левченко

Подкаст створено за підтримки Українського культурного фонду.
Дякуємо Данилу Данилейку і студії PRO REC за допомогу із записом. 

Для створення музичної заставки подкасту використано семпл рогу з запису  танцю "Крутях" від Якова Любежанина, с. Деревок Любешівскогор-ну. Автор запису - Олекса Ошуркевич

«Завжди тепленько зі своєю лояльною аудиторією: вона тебе завжди зрозуміє, вона завжди тобі буде рада, тобі будуть хлопать, ти будеш задоволений, але це глухий кут. Якщо ви не будете вивчати свою аудиторію — ви не будете успішними. Ви будете тільки у своєму колі тусуватися.ось такий холодний душ від Ярини Сізик, фольклористки, співачки гуртів Щука Риба та Kazka, авторка телеграм-каналу «Етнографічні історії з Сізо Сізіциним»

Нам подобаються такі прямолінійні подкасти. Поговорили з Яриною про те, що зачіпає за живе, а також про:

• те, як не робить з традиційної культури «шок-кантєнт», а жити з нею, як було раніше
• яким чином сформувать свій кругозір щодо традиційного без містифікації
• у який спосіб традиційномузичній спільності працювати з авдиторією і «виходити з теплички своїх»
• чому потрібні публічні дискусії у спільноті
• як із традиційним співом працюють у поп-музиці і чого навчила співпраця із гуртом «Казка»
• як маркетинг працює у музиці, які можливості треба використовувати і на кому лежить відповідальність за просування гуртів
• здорова популяризація vs. хейт для самоутвердження
• to-do list для традиційномузичних гуртів
• умови і можливості для нашої роботи, які треба брати і використовувати
• чому важливо фінансово підтримувати улюблені проєкти.

У цьому епізоді ми використали трек Циферблат — Земля, а також фрагменти Веселі скрипки — Намалюй мені ніч, Дмитро Кондратюк — На долині туман.

⚡️ До речі, цей випуск ми зробили на замовлення слухачів. Тому «замовляйте» подкаст із людиною, яка вас цікавить :) Пишіть у коментарях, із ким поговорити у наступних випусках!

Поширюйте епізод із Яриною, діліться своїми думками! 🔥

Автор та ведучий: Андрій Левченко
Гостя: Ярина Сізик (@yarynko, Етнографічні історії з Сізо Сізіціним)

Підтримуйте Рись на патреоні!😘

У нашому нульовому епізоді, ми розповідаємо про традиційну музику, про ідею нашого подкасту, а також про наших гостей і взагалі про все, що можна чекати від першого в Україні подкасту про українську традиційну музику.
Підписуйтесь і чекайте наші нові випуски, стежте за нами у соц.мережах і відкривайте нову музику разом з нами!

Голоси: Катерина Капра та Андрій Левченко

Цей епізод створено за підтримки УКФ та студії звукозапису PRO REC. 

Другий епізод другого сезону подкасту «Ріж вірьовку» із різними людьми зі спільноти традиційної музики. Ідея подкасту, якшо хто забув, така: ми запрошуємо до студії патріархів та початківців, законодавців і бунтівників — усіх, хто збирає, досліджує і розвиває українську традиційну музику сьогодні. Ми мали великі плани на цей сезон, перший випуск вийшов у лютому.. а потім стандартна історія із повномасштабною війною, переїздами, адаптацією, і ось нарешті, повертаємося до подкасту.

⚡️ Отже, гостя цього довгожданого епізоду — Софія Андрущенко, музикантка гуртів «Орелі» та «ЩукаРиба».

Поговорили з Софією про таке:

— як музиканти з інших країн реагують на українську традиційну музику

— чи можливо записати щось в експедиціях, коли надворі 2022 рік і тобі 18?

— про досвід фестивалю Ethno Sweden: приходь зі своїм інструментом вчити мелодії світу

— як шведи зберігають і поширюють свою традиційну музику

— плани на життя і музикування

— як ініціатива однієї людини може повернути мелодію на танцполи

— про проєкт «Живі» — як спів на згарищах хат повертає життя у зруйновані росіянами села 

— як за гру на вулиці чоловік вирішив подарувать цимбали

— у який спосіб зараз люди приходять до традиційної музики.

У цьому епізоді ми використали записи Софії Андрущенко та Emanuel Pathfinder з фестивалю Ethno Sweden (Ретвік, Швеція. Липень, 2022). А також запис танцю «Гайдук» від Вербицького Анатолія Васильовича (1934 р.н.), який записала Вікторія Гавриленко у жовтні 2019 року (Недригайлів, Сумська обл.).

Ще одна хороша новина в тому, що два наступні випуски уже в монтажі, тому вам не доведеться довго чекати на них. 

⚡️ А тим часом ви можете «замовити» подкаст із людиною, яка вас цікавить. Пишіть у нам на інсті чи fb, із ким поговорити у наступних випусках!

Ну і звісно, поширюйте подкаст із Софією, бо світ має знати про цю юну талановиту жінку! 🔥

Перший епізод другого сезону подкасту «Ріж вірьовку» із різними людьми зі спільноти традиційної музики. Ми запрошуємо до студії патріархів та початківців, законодавців і бунтівників - усіх, хто збирає, досліджує і розвиває українську традиційну музику сьогодні.

Гість цього епізоду —  Віктор Левицький. Музикант з Івано-Франківська, засновник пивоварні Гонір та співзасновник угрупування Лилик. 

Віктор розповідає про те, як підсів на традиційну музику, про експедиції в пошуках духових інструментів, українські дуди, майстрування музичних інструментів, а також роботу в архівах. Тож у цьому епізоді ви почуєте:

- відповідь на головне питання яке турбує всіх: що ж там на западній?

- українська волинка —  це дуда, дивно, що всіх це так дивує

- дуди, на яких грали козаки;

- записи 60-х, які ніхто не слухав, а розкопав їх Віктор;

- про горловий спів у гуцулів;

Підписуйтеся та слухайте інші епізоди про українську традиційну музику.

Soundcloud-сторінка Віктора Левицького https://soundcloud.com/viktor-levytskyi

Сергій Постольников повертається в етер! Він продовжує розповідати свої експедиційні історії та відкриття, заводить всіх у світ одного з найекзотичніших інструментів в українській традиційній музиці - басу. Тепер ми просто слухаємо цю історію в наших навушниках, однак Сергію довелелось проїхати не одну сотню кілометрів, відчитати не один десяток книжок, відшукати не один музей, розговорити не одну людину. І все це заради одного інструменту.

У цьому випуску слухайте:
- що таке бас і де його тепер можна знайти;
- скільки інструментів ручної роботи дійшло до нашого часу;
- як увійти у світ української традиційної музики і що для цього потрібно знати і мати;
- як вийти зі світу української традиційної музики і що для цього потрібно знати і мати;
- історію про братів Чередників і Пропалу Грамоту;
- як музиканти у старі часи давали концерти на човнах;
- як музиканти вчились грати раніше.

Подкаст створено за підтримки Українського культурного фонду.

Дякуємо Данилу Данилейку і студії PRO REC за допомогу із записом.

Для створення музичної заставки подкасту використано семпл рогу з запису танцю "Крутях" від Якова Любежанина, с. Деревок Любешівскогор-ну. Автор запису - Олекса Ошуркевич

Гість нового випуску подкасту «Ріж вірьовку» — Степан Андрущенко, представник молодого покоління традиційних музикантів, учасник і за сумісництвом менеджер гурту «Щука-риба». Ведучий подкасту Андрій Левченко підмітив, що Степана можна вважати людиною-експериментом: хоч він і не ріс у сільському середовищі, але з дитинства вчився традиційної музики від старших майстрів. І наврядчи його можна назвати вторинним виконавцем. Степан та його сестра Софія були першими учнями школи народної традиції «Орелі» при Музеї Гончара, де вони повністю занурилися в українську традиційну культуру. Їхні стосунки з музикою дуже близькі до історій автентичних музик: вони не мають класичної музичної освіти і вчаться безпосередньо від виконавців, а нині обоє виступають у складі «Щуки-риби», що робить їх, по суті, родинним гуртом.

У подкасті Степан розповідає:  
- як його музична кар'єра почалася з кози і «Картошки»
- як і у кого він вчився грати на скрипці
- про першу доленосну експедицію у Старі Коні
- чи вдається розділяти музичну діяльність і особисте життя
- що приносить традиційним музикантам найбільшу мотивацію
- чому "Щука-риба" часто виступає у «цивільному» одязі і робить експерименти з поп-музикантами
- який формат роботи в гурті найефективніший - що потрібно традиційній музиці, щоб стати прибутковою
- а також міркує про майбутнє традиційної музики в чистому вигляді  

😎 Слухайте вже зараз, як бути casual but cool:   

У кожному випуску наші гості ставлять важливі для себе композиції. Степан ділиться одним з класичних записів, який, втім, ніколи не зайве переосмислити. Яким саме — дізнаєтеся з подкасту!  

«Ріж вірьовку» — це серія неформальних розмов із людьми, які творять традиційну музику сьогодні. Ми даємо можливість висловити свою думку й поділитися досвідом різним представникам спільноти: докторам мистецтвознавства і студентам-початківцям, керівникам гуртів та культурним менеджерам, засновникам традиційномузичного руху і людям з молодих гуртів. Адже спільнота — це простір діалогу і обміну думками!   Підписуйтесь на «Ріж вірьовку» на основних подкастний платформах, лишайте свої відгуки в коментарях і поширюйте улюблені випуски у соцмережах 💛 Подкаст створено #запідтримкиУКФ

P.S. Нікому не кажіть, що пісня «Ой у полі древо» зі збірки Берви. «Полтавщина», AVE 027

Катерина Капра — це серце, мозок і легені «Рисі». Вона багато років очолює підготовку Літньої школи традиційної музики, численних майстер-класів і танцювально-музичних вечірок. Саме завдяки її енергії та наполегливості з'явився сайт rysproject.com, а також освітні матеріали, які відкривають магічний світ традиційної музики для широкого кола зацікавлених. У кожній онлайн-лекції «Рисі» Катерина незримо присутня за кадром — спрямовує думки лекторів і стежить, щоб усі терміни були пояснені на камеру. У відеокурсі з гри на бубні — контролює пропорцію жартів і посутньої інформації від Андрія Левченка, дарує чарівні усмішки і наливає чай між дублями. У подкасті «Ріж вірьовку» Катерина неодноразово з'являється як співавторка і ставить гостям найбільш каверзні питання 😁 Настав час і самій Катерині відповісти перед людьми — навіщо вона робить те, що робить, і про яке майбутнє для традиційної музики мріє.   

Слухайте у новому епізоді подкасту:  
- як Катерина прийшла до традиційної музики і чи причетна до цього її прабабуся Федосія
- що саме вражає її у цій музиці — історична глибина, ідентичність чи естетика
- які зміни мають відбутися у традиційномузичній спільноті, щоб «Рисі» видихнула і сказала: ми зробили все, що хотіли  
- чому важлива взаємна підтримка всередині спільноти і як це впливає на її розвиток
- чи вато звертатися до досвіду не-традиційних і навіть не-музичних проєктів
- як держава педтримує розвиток традиційної музики в Україні і якої складової тут бракує
- чому важливо ходити на події і не боятися проявляти ініціативу - як в порядку експерименту Катерина два роки поспіль слухала винятково традиційну музику — і що з цього вийшло
- які три слова вона б сказала традиційномузичній спільноті, Україні і всьому світу

Пісня «Ой у полі ячмінь» зі збірки «Український автентичний фольклор. Застольні пісні». Астра Рекордс ,2008

Подкаст створено за підтримки Українського культурного фонду.

Дякуємо Данилу Данилейку і студії PRO REC за допомогу із записом.

Для створення музичної заставки подкасту використано семпл рогу з запису танцю "Крутях" від Якова Любежанина, с. Деревок Любешівскогор-ну. Автор запису - Олекса Ошуркевич

У другій частині подкасту зі співаком Андрієм Дутком говоримо про критику в сучасному традиційномузичному процесі, перші кроки у виконанні фольклорних пісень та аналітичний підхід до варіювання співу. 

Ви почуєте:

- яку роль може виконувати критика, окрім відгуків на нові музичні релізи

- що можуть дати молодим гуртам спільні сесії з автентичними сільськими виконавцями – й чи можливо зробити те саме зі старшими гуртами

- хто став справжніми вчителями традиційного співу особисто для Андрія

- чого найголовнішого він навчився

- чи варто аналізувати пісні чи краще рухатись інтуїтивно

- як навчитися вільно варіювати пісню, залишаючись у межах традиції

В епізоді звучить пісня «Зеленая ой дібрівонька» зі збірки проєкту Берви «Полтавщина».

Подкаст створено за підтримки Українського культурного фонду. Автори подкасту — Катерина Капра та Андрій Левченко. Дякуємо Данилу Данилейку і студії PRO REC за допомогу із записом. Для створення музичної заставки подкасту використано семпл рогу з запису танцю «Крутях» від Якова Любежанина, с. Деревок Любешівскогор-ну. Автор запису — Олекса Ошуркевич.

Якою буде передача співочої майстерності у недалекому майбутньому — у світі, де не залишиться автентичних співаків? Які нові шляхи доведеться шукати гуртам-реконструкторам? І чому так важливо зберегти зв’язок із давньою традицією? (спойлер — це дає зовсім інший рівень задоволення від співу) Про все це говоримо у подкасті «Ріж вірьовку» з Андрієм Дутком — співаком, ех-учасником гуртів «Божичі» та «Щука-риба» і нинішнім учасником гурту «Чорноморці». Бесіда вийшла об’ємною і змістовною настільки, що ми були змушені розділити її на два епізоди.

У першій частині говоримо про персональну ієрархію музики, подібність стосунків у гурті до стосунків у сім’ї, про те, як локальний принцип пошуку компаньйонів для співу перестав працювати в сучасному світі, а також про розрив між старими й новими гуртами — і способи його заповнення.

В епізоді звучить «Мурка» у виконанні закарпатського скрипаля Петра Бабича. Запис Олега Бута (https://bit.ly/3pnuo8r)

Подкаст створено за підтримки Українського культурного фонду. Автори подкасту — Катерина Капра та Андрій Левченко. Дякуємо Данилу Данилейку і студії PRO REC за допомогу із записом. Для створення музичної заставки подкасту використано семпл рогу з запису танцю «Крутях» від Якова Любежанина, с. Деревок Любешівскогор-ну. Автор запису — Олекса Ошуркевич.