Explorez tous les épisodes du podcast Public talk

Найуспішніша та найдовша ІПсО росії — мовна інформаційно-психологічна операція, яка триває від 2004 року й до сьогодні. Тобто ось уже 21 рік.

Блогери-українофоби та їхні багатотисячні аудиторії, а також найбільша за час вторгнення мовна чубанина, яку спровокувала Анна Алхім, — тема сьогоднішнього випуску.

Травень для російської пропаганди — місяць насичений. Першого травня — струсити нафталін із наративу «як добре за союзу було»; другого травня — укотре використати події в Одеському будинку профспілок; дев’ятого травня — перекрутити події Другої світової для виправдання вторгнення в Україну.

Чимало часу, ресурсів і грошей росіяни витрачають саме на перевиховання дітей та молоді на окупованих територіях і виховання нових солдатів для свого війська — на території рф. І травень для цього — ідеальний місяць.

«Діти, насправді ви народилися в росії!.. І зараз ми вам про це розповімо», — укладають у голови українських дітей в окупації. Це називається індоктринація. І застосовують її росіяни не тільки до дітей. Окупація — це захоплення не тільки земель, але й мізків.

У свіжому випуску подкасту Public Talk розбирали чергові випадки навернення дітей в ідеологію «руского міра» в Маріуполі та Мелітополі, а також пропагандистську творчість харків’янина Олександра Чернецького з культового колись гурту «Разные люди».

Чи зможете ви відрізнити вірш, який написав ChatGPT, від рядків живого поета? Чи може робот створити мистецький шедевр?.. Виклики, що їх ставить перед нами штучний інтелект, обговорювали із засновником та співорганізатором LitSlamUA, а нині військовослужбовцем Олександром Кудем.
Цієї весни у фінал конкурсу LitSlam вийшов вірш, згенерований за допомогою ChatGPT. Для чого організатори вирішили влаштувати цей пранк, чому публіка не помітила цього і як армійці використовують нині ШІ на фронті — у свіжому випуску Public Talk.

Про освоєння літніми людьми базових функцій смартфонів, а також медіаграмотності і кібербезпеки гововорили у подкасті.

Як під виглядом новин нам продають відверті фейки, маніпуляції, пропаганду та емоції

Ми кілька днів читали новини у двох соцмережах, і в цьому випуску поділилися з вами результатами дослідження.

Що дізнається користувач тиктоку, убивши в пошук «новини України», досліджував Сашко, а що показує користувачеві такий самий пошук в інстаграмі — з’ясовувала Марія.

Чубанина в мережі — національне хобі, або Чому українці так люблять сперечатися

Як українське суспільство провалило черговий іспит з інформаційної гігієни, до чого тут авторитет військовослужбовців і як одне невеличке поширення в інтернеті може призвести до критичних наслідків у реальності.

Прицільні обстріли гуманітарних місій, поширення пропаганди, що людей віддадуть на органи або що за їх евакуацію волонтерам платять чималі гроші.
росіяни не лише щодня терирозують мирних жителів, але й намагаються їм вкласти в голови, що українським волонтерам не можна довіряти.
Про це та більше говоримо з Євгеном Капліним, керівником Гуманітарної місії «Проліска».

Чому фейкова соціологія воскресла після міцного сну й отримала нині друге дихання? Наскільки поляризоване сьогодні українське суспільство? Чому українці так люблять срачі й чи залежить критичне мислення від рівня достатку?

Про це говорили у свіжому випуску програми Public Talk із Денисом Под’ячевим, соціологом, керівником агенції UkrSocStandart і кандидатом політичних наук.

«Доктор Пі» повернувся і відразу ж - зі скандалом. Утім, зчинився галас не через те, які феноменальні здібності він собі цього разу приписав, а через те, як повелися українці в мережі.

Детективна історія на Харківщині, або Як перевірити інформацію з тисячами вподобань та поширень і дізнатися, хто за цим стоїть.

Підриви ТЦК, розстріли військовослужбовців на фронті й у тилу — росія активно дестабілізує ситуацію в Україні, і їй це вдається.

Цього разу обговорювали події минулого тижня у Пирятині, Рівному, Павлограді, Камʼянці-Подільському, Києві, на Буковині й Харківщині. Усіх їх поєднує слово «ТЦК». Але що з того, що сьогодні несеться у мережі, є фактами, а що — маніпуляціями й чому ми ввійшли нині в дуже небезпечну фазу війни — тема свіжого випуску програми Public Talk.

«Українські генерали продають американське озброєння в Африку», військові командири страждають на «маляризацію», а народні депутатки точно знають, як треба вмирати гідно.

У свіжому випуску програми Public Talk обговорювали найбільші зашквари минулого тижня.

У свіжому випуску програми Public Talk обговорювали: як проросійські сили намагаються повернутись в Україну через замовні соцдослідження; як українцям намагаються нав’язати певну думку; що таке тикток-мислення і чому воно допомагає нас обманювати; і, нарешті, як відрізнити справжні соціологію та суспільну думку від фейкових.

Чи працює культура скасування в Україні? З’ясовували на прикладі свіжої історії із запрошенням на європейські концерти гурту 5’nizza, яке його учасники записали російською, використавши слово «фєвраль».

У свіжому випуску програми Public Talk згадали все, що вигадували ворожі пропагандисти цьогоріч, і підбили підсумки року разом зі співзасновником Харківського антикорупційного центру Євгеном Лісічкіним.

Як побутове вбивство з кримінального зведення руками росіян перетворюється на «вбивство військового зі Львова в Харкові», як «“Азов” цитує путіна на плакатах», чому «колишні українські біатлоністки воюють на Харківському напрямку снайперками» та як «п’яні військовослужбовці зламали годинник у Саржиному Яру»? Нарешті, до яких фейків нам готуватися у 2025 році?

У свіжому випуску програми Public Talk говорили про те, чим відрізняється анонімний телеграм-канал від авторського, про соціальні мережі як інструмент зборів і про те, за якими телеграм-каналами можна зрозуміти настрої в Офісі Президента.

Чому щоразу після масованих обстрілів виринає наратив «Це нам за Кримський міст / за те, що назвали путіна довбо***ом / за обстріли бєлгорода»? Чому це — комплекс меншовартості й пошук простих рішень?

Говорили також про самоцензуру й ТЦК, а також про те, як влада має прокомуніковувати реальні проблеми українського суспільства.

На початку грудня соцмережами прокотилася хвиля: в Україні проголосували за закон, за яким усіх жінок мобілізуватимуть. Тикток- та інстаграм-«експерти» стали залякувати жінок, що перебувають за кордоном: мовляв, нині, напередодні Нового року, багато хто збирається на батьківщину — дивіться, приїдете, вас уже не випустять, мобілізують і відразу відправлять штурмувати посадку.

Як розуміють пропаганду вісімнадцятирічні українці? Що таке маніпуляція, на думку старшокласника? Як виявити фейк? Які основні джерела інформації нині у юнаків та юначок? Сьогоднішній Public Talk — це мультиінтерв’ю з молодими харківцями й харківками про інформаційну гігієну.

Чи має держава регулювати галузь анонімних пабліків у телеграмі? Чи можливе існування тг-каналу без клікбейту? Чи правда, що якщо над вами в небі висить російський дрон, то росіяни зможуть зчитати з вашого телефона всю інформацію? Чи допомагає в окопах режим польоту? Гість свіжого випуску програми Public Talk — медіаконсультант і засновник кількох харківських телеграм-каналів Ігор Пальчиківський. Телеграм в Україні нині використовують як джерело новин 73 % користувачів. Такі результати опитування USAID / Internews за листопад 2024 року. Водночас 51 % опитаних уважає, що держава не має втручатися у діяльність телеграму. Натомість 33 % респондентів зазначає, що потрібно встановити правила його роботи. Іще одне опитування від соцгрупи «Рейтинг» показало, що телеграм є найпопулярнішим джерелом інформації для 47 % респондентів, далі йдуть ютуб (26 %), маратон «Єдині новини» (21 %), а також розповіді очевидців подій.

У програмі Public Talk обговорювали, як анонімні телеграм-канали заганяють суспільство в колективний стрес і чому в дні масової паніки активізуються псевдоексперти.

У випуску слухайте, як редакції «Суспільне Харків» удалося запобігти катастрофічним наслідкам через фейк про втечу очільників Харківської області й міста.

У новому випуску програми Public Talk говорили про те, чому фейк — це завжди погано, навіть коли він начебто за нас.

Який вигляд матиме зустріч однокласників, один із яких лишався і навчався в окупації, а інший із родиною евакуювався і вчився за українською програмою? «Юнармія», «Молода гвардія», перемальовані глобуси та прапори ссср. Як долати наслідки років в окупації? Наскільки великою буде ця прірва? Що ми можемо робити вже зараз? Усе це обговорювали у свіжому випуску програми Public Talk.

У новому випуску програми Public Talk розбирали крадіжки акаунтів у соціальних мережах і месенджерах на прикладі двох історій.

Черговий випуск подкасту Public Talk про те, як Ганна Фесун варила какао, а потім стала «Богородицею». Говорили про шахраїв, які обманюють родичів армійців.

Це виїзний випуск подкасту Public Talk. Ми виходимо в етер зі Сходу, де перебуваємо у відрядженні. Тож говоритимемо про інформаційні атаки росіян, спрямовані саме на військовослужбовців, і про медіагігієну в армії. За ці дні ми мали змогу поговорити про це з кількома бійцями: і з солдатами, і з офіцерами, і з пресофіцерами, які на цій темі знаються. Отже, рушаймо.

У суботньому випуску програми Public Talk обговорювали реальні небезпеки нереальних зображень.

Чому у важкі часи люди більше звертаються до магії та релігії? Чи впливає віра у вищі сили на критичне мислення? Відповіді на ці запитання шукали у випуску.

Скільки насправді людей загинуло третього вересня у Полтаві? Чому українці масово поширюють фейки про нібито чотирьохсот або навіть семисот загиблих в інституті зв’язку? Яка мета цієї ІПсО? Яка роль українських блогерів цього разу й чому користувачі соцмереж укотре стали поширювати непідтверджену інформацію? У свіжому випуску Public Talk розбираємо полтавську трагедію як один із найяскравіших прикладів вкиду, що спрацював.

Новий випуск програми Public Talk — це розбір найгучніших фейків минулого тижня.

Сьогодні у програмі Public Talk разом із Ярославою Кравченко й Софією Безверхою обговорили втечу блогера Олександра Волошина з України, криндж-ролик про так званий блогерський фронт із переодягненим військовим, а також питання відповідальності й різницю між блогером та інфлюєнсером.

Радіомовлення українською з території рф, де разом зі справжніми новинами розповідають відверті фейки та пропаганду. Уявіть себе в умовах 20-денного інформаційного вакууму, наприклад в окупації. Чи з’являться у вас сумніви, що щось не так? А у вашої 70-річної бабусі? У свіжому випуску Public Talk розповіли історію фейкової радіостанції і говорили з фахівцями й посадовцями про те, як ми можемо цьому протистояти.

Як операція у курській області рф змусила українців підписуватися на російські телеграм-пабліки? Чому харківські тг-канали публікують цими днями так багато контенту з російських помийок? Чим загрожує «суджанська ейфорія»?
У свіжому випуску програми Public Talk обговорювали зі співзасновником Харківського антикорупційного центру Євгеном Лісічкіним останні події на кордоні й території рф, а також фейки «Вовчансько-Липецької операції» на Харківщині.

Як перевіряти інформацію в умовах гібридної війни? У новому випуску подкасту Public Talk ведучі Марія Малєвська й Сашко Бринза розповіли про фактчекінг для усіх.

В Україні в кількох містах відбулися мітинги проти знеструмлень. Як українців підбурили до протестів через знеструмлення — з’ясовували у програмі Public Talk.

Найуспішніша інформаційно-психологічно-ракетна операція рф у межах кампанії про «мир за будь-яку ціну» — це вбивство дітей як інструмент тиску на суспільство.

росія розпочала нову інформаційно-психологічну операцію, метою якої є ілюзорний мир на умовах агресора, якого ми не хочемо.

В умовах гібридної війни вкрай важливими є медіаграмотність та інформаційна гігієна. Це інформація, яка, можна сказати, рятує життя.

Минулого тижня у Дніпрі стався скандал із народним депутатом Миколою Тищенком. Пропагандисти з рф використали цей випадок для створення чергової ІПсО про ТЦК.

Нащо вимикають світло? У черговому випуску програми Public Talk розбирали фейки, пропагандистські вкиди й численну конспірологію про енергетичну галузь України.

Чим шкідливі групи-сміттярки в соціальних мережах і яку небезпеку становлять — з’ясовували у свіжому випуску програми Public Talk.

У суботньому випуску програми Public Talk обговорили вручені повістки як спосіб покарання та залякування і те, чому це гра на боці ворога.

У новому епізоді програми Public Talk говорили про те, як російська пропагандистська машина змушує українців перестати чинити опір.

«20 травня Зеленський стане нелегітимним!» — цей та інші найуспішніші кейси ІПсО цьогорічної весни аналізували у свіжому випуску програми Public Talk.

У сьогоднішньому випуску програми Public Talk розповіли, як українці за свої ж гроші допомагають розганяти російську ІПсО на тему мобілізації.

Цього разу говорили про те, як українці з подачі ботів поширювали маніпуляції навколо заявки України в Раду Європи, та інше.

Психологиня Галина Бариновська у свіжому випуску програми Public Talk розповіла, чому люди вірять фейкам і хто найбільше схильний потрапляти на гачок ІПсО.

росія посилила інформаційні атаки по Харківщині. У своїх фейках ворог використовує болючі точки українського суспільства, серед яких — «наступ на Харків».