Explorez tous les épisodes du podcast Польське радіо для України

Корупційний скандал навколо Тімура Міндіча вибухнув у найгірший момент — коли Україна залежить від зовнішньої допомоги й намагається довести Заходу ефективність своїх інститутів. Чи загрожує ця історія підтримці партнерів, як реагує суспільство і хто несе політичну відповідальність? Про це говоримо з Романом Цимбалюком, українським блогером, та Міхалом Потоцьким, експертом із питань Східної Європи. Ведучі: Лариса Задорожна та Олексій Бурлаков

Росія разом із американським мирним планом намагається нав’язати Києву умови, які фактично легітимізують окупацію та ослаблюють державу. Чи прийме їх Україна? Попри складну ситуацію на фронті, корупційні скандали та енергетичну кризу, країна вистояла, зберегла армію та міжнародну підтримку. Чи справжній і справедливий мир ще можливий? Запрошує автор та ведучий: Тарас Андрухович.

У Польсько-українському розмовнику говоримо про найпопулярніші польські прізвища і досліджуємо їхнє походження.

Що цього року показав Web Summit у Лісабоні, які тренди визначають майбутнє цифрової безпеки та як польські й українські розробники презентували свої рішення? В ефірі — економіст і засновник стартапу Legacy Павел Сопронюк, представники Міністерства цифровізації Польщі та команда платформи mObivatel. Ведучий: Олексій Бурлаков

Останні диверсії на залізничній інфраструктурі Польщі можуть бути лише верхівкою айсберга російської гібридної війни в Європі. Колишній керівник польської розвідки Ґжеґож Малецький розповідає, як Москва використовує професійно підготовлених виконавців і громадян третіх країн для створення хаосу, посилення антиукраїнських настроїв і психологічного тиску на суспільство. Як диверсії на польській залізниці інтерпретують у Києві і Варшаві? Запрошують: Вікторія Машталер і Тарас Андрухович.

У середу міністр закордонних справ Польщі та Радослав Сікорський виступив у Сеймі, вперше за дев’ять років скориставшись процедурою, яка дозволяє міністру звернутися до парламенту з особливою заявою. За його словами, привід справді серйозний: у країні зафіксували російські диверсії на залізниці, а в публічному просторі помітно побільшало антиукраїнських і антиєвропейських висловлювань. Сікорський пояснив депутатам, що диверсійні інциденти на залізничних коліях — це не поодинокі випадки, а частина ширшої діяльності, яка має на меті створити враження нестабільності в Польщі. Паралельно з цим, за його словами, активно працює російська дезінформація: у соціальних мережах та медіа поширюють неправдиві новини, які мають посіяти недовіру та послабити підтримку України. Міністр звернув увагу й на те, що в політиці дедалі частіше звучать антиєвропейські гасла — зокрема ідеї про можливий вихід Польщі з ЄС. Він зазначив, що такі заяви повторюють тези, які просувають російські меді

У Польщі поглиблюється демографічна криза — народжуваність впала до одного з найнижчих рівнів у Європі, тоді як усе більше сфер економіки спираються на працю мігрантів. Подібні тенденції спостерігаються й у ЄС та Україні, де населення стрімко скорочується, що підкреслює масштаб загальноєвропейського демографічного виклику

Про можливості тривалої співпраці Євросоюзу з пострадянськими країнами Центральної Азії та загалом про клубок інтересів навколо цього регіону розповів Павел Яскула, аналітик із Інституту Бойма, - у передачі "Україна і/чи ЄС" Сніжани Чернюк.

Нюрнберзький процес, що розпочався 20 листопада 1945 проти функціонерів Третього Рейху — це безпрецедентна подія у вимірі міжнародного права. Щобільше, він започаткував велику низку речей, які стали невіддільною  частиною сучасного світу. Зокрема, Гаазький трибунал — ідейний спадок Нюрнберга.  Дуже продумане технічне забезпечення, зокрема, синхронний переклад — чотирма мовами з міжнародною прямою трансляцію — все це теж вперше відбулося 80 років тому,  під час трибуналу.  Чому  не всі зловмисники понесли покарання, які злочини під час Нюрнбергу замовчували  СРСР та країни Заходу, чому в трибуналі не брали участь Польща та Франція, а також про теорії конспірології, пов'язані з трибуналом — розповів кандидат історичних наук, керівник української редакції Польського агентства преси Ігор Усатенко.

Про суть конфлікту між США і Венесуелою та роль в ньому Росії на тлі війни в Україні - коментар експерта- міжнародника Аміна Лєхарзи де Більбао Ессалхі (голова асоціації «Eurodefense Joven España»).

Їй  21, першу вперше на кіноекрані Ліза з'явилася  у віці 6 років. Зараз в неї за плечима вже 30 ролей в театрі та кіно. Одна з найяскравіших — в драмі  «Донька»  режисера Єгора Олесова, де Ліза  Козлова блискуче виконала головну роль. Стрічка присвячена Бучі, першим дням повномасштабного вторгнення. Нещодавно показ фільму відбувся у Варшаві під час Ukraina! Festiwal Filmowy. «Емоційно було важко повернутися до цієї теми, — розповідає акторка, — Бо коли ми знімали цей  фільм, сподівалися, що прем'єра відбудеться вже після перемоги. Що покажемо його Європі, як картину про те, що ми пережили й що не можна забувати. А виявилося, що все це досі триває. Це дуже болюче». Про те, чи треба знімати художні фільми про війну, поки вона триває, про мрію продовжити навчання на акторському факультеті в Польщі й про те, як адаптуватися в новій країні, в ефірі Польського Радіо розповіла акторка Ліза Козлова.

У новому випуску говоримо про те, як Росія веде проти Польщі сучасну гібридну та когнітивну війну — без пострілів, але з постійними атаками на свідомість. Обговорюємо, як працюють фейки, чому суспільство потрапляє в інформаційні пастки та як військові реагують на такі загрози. Співрозмовники в ефірі PR24: Магдалена Ковальська-Сендек, головна редакторка «Polska Zbrojna»,Марек Свєрчинський, керівник відділу безпеки та міжнародних відносин Polityka Insight. 

У програмі «На перехресті подій і поглядів» говорити про те, як розвивається сьогодні україністика у Чехії, як там у Карловому університеті у Празі, а також в інших осередках досліджується українська література, українська мова, наскільки це поширений напрямок. Як перекладається українська література, чи це взагалі цікаво чеському читачеві, а також про контекст зацікавлення Україною, українською культурою та літературою і як він змінювався впродовж років. Співрозмовниця Мар’яни Кріль -україністка, філологиня, докторка Тереза Хланьова.  

19 листопада — Всесвітній день запобігання насильству над дітьми. Польський Фонд «Даруємо дітям силу» підкреслює, що більшість дітей стикаються з різними формами насильства: фізичним, психологічним, сексуальним або серед однолітків. Акція «Дитинство без насильства» пропонує конкретні програми та інструменти для створення безпечного середовища, де дитина може звернутися за підтримкою і бути почутою. Авторка: Христина Срібняк

Артур Дронь, письменник, ветеран російсько-української війни, автор поетичних книжок «Гуртожиток № 6» (2020), «Тут були ми» (2023) та книги короткої прози «Гемінґвей нічого не знає» (2025). Вірші Артура перекладені десятьма мовами. Цьогоріч він опублікував дебютну прозову збірку «Гемінґвей нічого не знає». Ці тексти виростають із фронтових історій про віру й братерство, страх і надію, смерть і любов. 15 листопада 2025 року автор презентував у Варшаві польське видання збірки «Тут були ми» („Tu byliśmy”) у перекладі Януша Радванського. «Коли з'явиться наш Гемінґвей, наш Ремарк? Вони не з'являться, бо вони нам непотрібні. Ми маємо вже дуже багато своїх голосів, різноманітних та важливих», — розповідає Артур Дронь передачі «Пів-на-пів | Pół na pół» Яни Стемпнєвич та Марціна Ґачковського (Посилання на відео тут: https://www.youtube.com/watch?v=wrKyzGCmVYo&list=PLVO2K6bLS5uTpKzivxZxR-ZW6SrRiLozO&index=1).

Про третій поділ Речі Посполитої Обох Народів - розмова з професором Річардом Баттервіком-Павліковським (Музей історії Польщі)

Про злі та добрі дипфейки, а також про те, як їх розрізнити розповідає Аліція Мартінек з Центру вивчення безпеки штучного інтелекту NASK у передачі Сніжани Чернюк "Чи/я інформація".

Про охорону прав громадян України у Польщі йшлося цими днями під час зустрічі Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця з Представництвом Омбудсмана України в Польщі та волонтерами і громадськими діячами у Варшаві. Світлана Мялик побувала на події.

МАГАТЕ повідомляє про перебої в роботі двох АЕС, що створює ризики для безпеки, оскільки стабільність їхніх систем живлення залишається під питанням. На Запорізькій АЕС ситуація особливо небезпечна через часті відключення зовнішньої електрики та залежність від аварійних генераторів. Тим часом Литва активно виступає проти будівництва третього енергоблоку Білоруської АЕС, наголошуючи на незадовільному стані безпеки вже існуючих блоків і можливому зростанні ризиків для регіону. Про це у ранковому ефірі розповів Юрій Корольчук, експерт Інституту енергетичних стратегій.

Нове загострення напруженості на Східно-Китайському морі сталося після того, як китайські кораблі увійшли в територіальні води Японії. Пекін заявив, що операція була «легальною» і мала на меті «патрулювання для забезпечення прав». Розглядаються регулярні інциденти біля спірних островів Сенкаку (Дяоюй), а також реакція Сполучених Штатів, які висловлюють занепокоєння через свої зобов’язання щодо безпеки Японії. Підкреслюються нові та старі аспекти конфлікту й потенційна небезпека в повітряному просторі регіону. Про це у ранковому ефірі розповів Артур Харитонов, президент ГО «Ліберально-демократична ліга України»

Фільм про гурт «Океан Ельзи» відкриває невідомі факти про легендарних музикантів, показує виклики під час пошуку архівів і тонкощі роботи з гуртом. Стрічка розповідає, як музиканти впливали на сценарій і монтаж, чому виробництво тривало півтора року і скільки людей працювали над проєктом. Про це у ранковому ефірі розповів Максим Сердюк, співзасновник KNIFE! Films та продюсер фільму «Океан Ельзи: Спостереження Шторму»

У Польщі на лінії Варшава–Люблін підтверджено акт саботажу: знайдено вибухові матеріали, елементи пристроїв та записи з камер, однак жертв немає. Координатор спеціальних служб Томаш Сємоняк вважає, що за атаками може стояти іноземна розвідка — ймовірно, з метою вплинути на маршрути постачання допомоги для України. Щодня цією лінією курсує близько 115 поїздів. У разі доведення вини винуватцям загрожують найсуворіші покарання за терористичний саботаж. Служби посилили охорону інфраструктури, створили міжвідомчу групу та проводять додатковий моніторинг, інспекції й координацію з міжнародними партнерами. Про це у ранковому ефірі розповів Павел Маковець — редактор Cyber Defence 24

У черговому випуску спецпроєкту «Ми у Польщі» — особиста та професійна історія юриста, експерта Представництва Омбудсмана України в Польщі Олександра Олесневича та його аналіз нинішніх законодавчих змін щодо перебування українських біженців у Польщі. 

Німецький підприємець Алекс Теббе, який провів в Україні понад 200 днів після початку повномасштабної війни, запускає CrowdUkraine — інвестиційну платформу, що перетворює допомогу на довгострокові вкладення у відбудову країни. Його ідея полягає у створенні мережі інноваційних колівінг-коворкінг хабів для молоді, що прагне жити й працювати в Україні попри війну. Володимир Гарматюк

Російські окупанти незаконно ув'язнили щонайменше 1700 українських митців, журналістів і правозахисників. Минулими вихідними на Софійській площі в Києві відбулася акція «День порожніх стільців», організована Центром громадянських свобод і Українським ПЕН-клубом. Порожні стільці з іменами журналістів, письменників, правозахисників і діячів культури стали нагадуванням про тих, кого Росія незаконно утримує в полоні. Організатори пояснили, що частина стільців містила таблички «Ім’я невідоме», оскільки досі невідомі імена багатьох викрадених або зниклих українців. Виконавча директорка Центру громадянських свобод Олександра Романцова нагадала про системність переслідувань та рішення міжнародних інституцій: «1 жовтня 2025 року Парламентська Асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію “Журналісти мають значення”... 128 делегацій проголосували “за”». Олександр Савицький

З чого складається толерантність, з яких цінностей? Без чого прийняття іншої людини є неможливим? Про це розповідають ініціатори та амбасадори кампанії «Filary Tolerancji» (Колони толерантності). Запрошуємо послухати рубрику «Ми — суспільство».

Політична криза довкола Збіґнєва Зьобро: як Польща опинилася в епіцентрі гучного антикорупційного скандалу, що охопив колишнього міністра юстиції та генпрокурора, чому парламент ухвалює окремі рішення про зняття імунітету й арешт, яку роль відіграють угорський слід та європейські інституції, і як ця справа поляризує польське суспільство та впливає на міждержавні відносини? Про це у ранковому ефірі розповів політолог Станіслав Желіховський

Яким є поточний стан енергетики України та перспективи зими? Як виглядають ремонтні роботи та графіки обмежень? А також — як загалом змінюється енергетика після майже чотирьох років війни? Про це у ранковому ефірі розповів експерт з енергетики Геннадій Рябцев

Вплив участі української юної акторки Міри Фаренюк у популярному польському серіалі «M jak Miłość» на культурний діалог між Україною та Польщею. Роль її персонажки — дівчинки, яка втекла від війни та знайшла нову сім’ю в Польщі — як художнє відображення досвіду українських дітей-біженців. Значення цієї історії для польської аудиторії: як вона формує емпатію, розуміння та підтримку українців. Взаємодія реального досвіду сім’ї Міри з екранним образом, питання дитячої гри в дорослому кіновиробництві, зміна життя української родини в Польщі, мовна інтеграція, культурна адаптація та вплив популярного серіалу на особистий і творчий шлях юної акторки. Про це у ранковому ефірі розповіли Катерина та Міра Фаренюк — мама та дочка, акторки

У Варшаві триває хвиля подій, присвячених майбутній відбудові України та зміцненню міжнародної підтримки. На фоні масштабних інвестиційних форумів і переговорів на найвищому рівні головний інтерес прикутий до оборонної сфери — адже саме вона сьогодні визначає здатність України вистояти й розвиватися. Які реальні проєкти вже працюють між Україною та партнерами? Чи справді українські дрони стали бажаним товаром для світу? Хто фінансує виробництво зброї, і чи готова Європа вкладати не лише в інфраструктуру, а й у нашу оборонку? І головне — чи зможе Україна перейти від сотень різних моделей дронів до стандартизованого масштабного виробництва, яке диктує війна? Про це у ранковому ефірі розповів Денис Святокум, співзасновник Асоціації приватних оборонних компаній України

Як український бізнес вибудовує нові партнерства в Польщі та Європейському Союзі: що означає поява представництва Національної асоціації лобістів України в Польщі? Як легальний лобізм може підтримати українських підприємців у час війни? Які можливості відкриваються в оборонній, ІТ та інших галузях, і чи готове польське суспільство до глибшої економічної співпраці з Україною? Про це у ранковому ефірі розповів Назарій Волянський, представник Національної асоціації лобістів України в Польщі

Про те, що означає американське «розмороження» допомоги, чому корупційний скандал в «Енергоатомі» шокував Європу, та чи варто боятися «антиукраїнської коаліції» в ЄС — Польське радіо для України поговорило з експослом Польщі в Україні Яцеком Ключковським.

До Дня незалежності Польщі на 4-му каналі Польського радіо вийшла спеціальна програма Porozmawiajmy, у якій Юлія Свєнх поспілкувалася з журналісткою та подкастеркою Мартою Новою. Темою розмови стали сучасні технології, інтернет-культура та те, як у цифровому середовищі проявляється польська ідентичність

Польща робить рішучий крок до розвитку власної ядерної енергетики, поєднуючи внутрішні ресурси з міжнародним досвідом та технологіями. Підписана угода між Національним центром ядерних досліджень Польщі та компанією Westinghouse Electric Company відкриває шлях до спільних досліджень, навчальних програм і розвитку компетенцій у сфері атомної енергетики. Водночас важливу роль у формуванні нових знань та навичок для польських фахівців може відіграти досвід України, де десятиліттями експлуатуються атомні електростанції, а підготовка персоналу та безпека реакторів є добре відпрацьованими процесами. Павло Ковтонюк, т.в.о. генерального директора НАЕК «Енергоатом», генеральний директор Рівненської атомної електростанції, та Павел Ґайда, директор департаменту ядерної енергетики Міністерства промисловості Польщі, наголошують, що міжнародна співпраця у підготовці кадрів, обміні технологічними знаннями та розвитку ланцюгів постачання стане фундаментом для побудови сучасного, безпечного та конкурентоспроможного ядерного сектору в регіоні. Володимир Гарматюк

Україні потрібна глибока економічна трансформація: менше держави в управлінні, прозорі податки, скорочення бюрократії та ефективна приватизація. Економісти наголошують, що без демографічної стратегії та реальної боротьби з корупцією неможливий жоден розвиток, адже країна стрімко втрачає працездатне населення. Лише комплексні реформи, від податкової сфери до ринку праці, дозволять Україні відновитися після війни й повернути своїх громадян. Автор: Олександр Савицький

На Музичному уроці перекладаємо і аналізуємо текст пісні «Hydropiekłowstąpienie» польського рок-гурту Lao Che. Пісня походить із альбому «Gospel» в якому музиканти під проводом лідера Губерта Добачевського переспівали біблійні історії, інкрустуючи в них живу сучасну мову | Na Muzycznej lekcji tłumaczymy i analizujemy tekst piosenki „Hydropiekłowstąpienie” polskiego zespołu rockowego Lao Che. Utwór pochodzi z albumu „Gospel”, na którym muzycy pod wodzą Huberta "Spiętego" Dobaczewskiego opowiedzieli historie biblijne, oprawiając je żywym, współczesnym językiem.

Минулого тижня польську політику й суспільну дискусію визначали суперечки навколо перших 100 днів президентства Кароля Навроцького, резонансний корупційний скандал в Україні, що вплинув на європейські настрої, а також розвиток польсько-української оборонної співпраці та дебати щодо післявоєнної відбудови Києва. На внутрішньому фронті Польща зіткнулася з новою хвилею фермерських протестів і дискусією про захист ринку на тлі тиску ЄС. Володимир Гарматюк

У черговому випуску спецпроєкту «Ми у Польщі» говоримо про те, як живе українська молодь у Польщі, наскільки є активною, як змінюється сприйняття української культури, і що кожен із нас може робити для того, щоб Україну чули у світі, й, зокрема, у Європі. Світлана Мялик запросила до розмови Віталія Пазюка — студента Варшавського Університету, Інститут Україністики і представника активної молоді.

У черговому випуску програми «Тема дня» – про місто Маріуполь, яке перебуває під окуповацією Росії і стало однією з найбільших трагедій війни РФ проти України та водночас символом незламності. Під час п’ятої Міжнародної виставки на конференція ReBuild Ukraine 2025, яка відбулась цими днями у Варшаві, відбулась презентація проєкту будівництва соціального житла для маріупольців, які стали внутрішньо переміщеними особами. Про спільні проєкти, про допомогу польських друзів Маріуполю і маріупольській громаді  –розповів маріупольський міський голова Вадим Бойченко.

Про побудову сучасної системи укриттів в Україні для військових та цивільних, перспективи співпраці з Польщею та польськими інвесторами – у програмі «Розмова» Світлана Мялик поговорила з представницею компанії-виробника укриттів «Hobbit House» Юлією Кондрашевською, яка взяла участь у конференції ReBuild Ukraine 2025 у Варшаві.

Про діяльність Українського осередку імені Лесі Українки в Більбао - репортаж 

Кандидатка філософських наук Ольга Ткаченко з Інституту славістики Польської академії наук у програмі «Тема дня» пояснила, що таке деколонізація та чому потрібно деколонізуватися не лише старшим українцям, але й молодшим. Розмовляла Сніжана Чернюк.

У Варшаві завершився 10-й кінофестиваль «Україна!» – єдиний за межами України фестиваль, повністю присвячений українським фільмам. Теми війни, історії, пов'язані з повсякденним життям, соціальними та культурними перетвореннями в сучасній Україні були присутні у цьогорічному фестивальному кіно. В рамках кінофестивалю відбулися три конкурси – короткометражних, документальних та художгіх фільмів. Слухайте репортеж з кінофестивалю, який підготувала Мар'яна Кріль.

Львівський колектив «Гомін» зробив те, що не вдавалося в українській новітній історії нікому — хор потіснив визнаних зірок сучасної сцени. Виявилось, що суспільство має запит на класичну українську естраду та її хорове виконання. «Гомін» вже підкорив Україну і тепер підкорює Європу.  В рамках турне хор Львівського органного залу вже виступив у Польщі. На концерти в Любліні, Варшаві, Кракові та Вроцлаві були повністю розпродані квитки. Тепер переповнені зали очікують на музикантів у Німеччині, Нідерландах, Франції, Бельгії. Всього в рамках європейського туру «Гомін» відвідає вісім країн та дасть понад 30 концертів. Про секрет надзвичайного успіху, протистояння російській культурі, боротьбу за українську ідентичність та допомогу ЗСУ, в ефірі Польського радіо розповіли диригент та соліст хору Вадим Яценко, директор Львівського органного залу Тарас Демко та отець Роман Якимовський, який поєднує служіння Богові та музиці й співає у хорі «Гомін».

Пробна передача Польського Радіо прозвучала 1 лютого 1925 року, а вже наприкінці того ж року станція мала понад 5 тисяч слухачів. Українське Радіо почало роботу раніше — 16 листопада 1924 року з Харкова, де перші слова «Алло, алло, алло. Всім, всім, всім. Говорить Харків» відкрили нову епоху мовлення. Минуло сто років — і ми запитуємо: як змінилося радіо, що робити з його радянською спадщиною та куди рухається аудіокультура у цифрову добу? Про історію, музику, подкасти й силу людського голосу — з Альбертом Цукренком розмовляють Яна Стемпнєвич і Марцін Ґачковський у програмі Польсько-український розмовник.

УКРАЇНА І/ЧИ ЄС. Про позакордонні проблеми інформації у світі інформаційної та когнітивної війни й про шляхи виходу з них розповідає Катажина Халубінська-Єнткевич, професорка права, викладачка Академії Леона Козмінського, багаторічна дослідниця цифрового медіасередовища, - у програмі  Сніжани Чернюк.

Про збільшення небезпечних польотів російської авіації над Балтікою, дії Польщі та союзників НАТО для забезпечення безпеки, а також про стратегічне значення виснаження потенціалу Росії для готовності обороняти країну. А також про те, як резонансні корупційні справи стають політичними сигналами для міжнародних партнерів. Запрошують: Вікторія Машталер і Тарас Андрухович.

Чи можна одночасно зберегти природу й заробляти на її захисті? На Web Summit 2025 український стартап AWAKEN презентував інноваційну модель фінансування екопроєктів. В ефірі — співзасновниця стартапу Ольга Ситник. Ведучий: Олексій Бурлаков

Російська пропаганда і дезінформація в Іспанії в контексті війни РФ проти України - коментар незалежних експертів Алехандро Лякомби і Елени Соколовської- Барон та Лілії Миколаїв (адвокат та член Асоціації «Con Ucrania») 

Покровськ залишається темою номер один в контексті війни в Україні. Сили оборони України утримуються  в місті, але ситуація не покращується. Зараз вона виглядає так: південь і південний захід Покровську  — під контролем окупантів.  Центр, довкола залізниці — сіра зона.  Північ —  під контролем ЗСУ. «Росіянам поставлена задача до кінця грудня взяти Покровськ і Мирноград. І навіть якщо до кінця року вони цього не зроблять, в них є потенціал зробити це пізніше. Зрозуміло, що втрата Покровська і Мирнограда вплине на подальшу конфігурацію на фронті. Бо за Покровськом — прямий шлях до Павлограда Дніпропетровської області, і це  стратегічно важливе місто взагалі для української економіки, в тому числі для оборонки. Буде повністю порушена логістика на донецькій ділянці  фронту.  Для нас це буде серйозною втратою, але треба зважувати й наші втрати: в нас бракує людей, а росіяни людей не шкодують. Ми повинні оцінювати, що важливіше — утримувати Покровськ або втрачати людей», — розповів в ефірі Польського радіо для України воєнний кореспондент Андрій Цаплієнко.