Вже у вересні в Україні стартує програма національного кешбеку. Відповідно до неї держава нараховуватиме 10% від вартості придбаних українських товарів, але не більше 3 тисяч гривень на місяць.

Програма стартує у той час, як уряд намагається перекрити “дірку” у державному бюджеті, розміром 500 мільярдів гривень. Цієї суми не вистачає для того, аби фінансувати потреби оборони вже до кінця поточного року. І саме тому урядовця вже з жовтня планують підвищити військовий збір для фізичних осіб (з 1,5% до 5%) та запровадити такий збір для ФОПів.

Наскільки вчасною є програма кешбеку, на яку лише цьогоріч витратять 3 мільярди гривень? Як взяти у ній участь і на що можна буде витратити зароблені кошти? Про це ми говорили із заступницею міністра економіки України Надією Бігун, яка відповідала за розробку національного кешбеку.

Детальніше про те, як працюватиме кешбек ви можете прочитати у тексті на Економічній правді.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Ввечері 24 серпня у Парижі затримали засновника та керівника Телеграм Павла Дурова. Йому інкримінували співучасть у поширенні дитячого порно, наркотиків, а також відмову від співпраці з французькою владою.

Ця справа підняла хвилю обговорень у всьому світі, зокрема, щодо свободи слова та відповідальності власників платформ за контент, який на них розміщується. В Україні затримання Дурова вчергове підняло питання про доцільність заборони Телеграм.

Наскільки безпечний Телеграм? Чи можливо його регулювати? І якою має бути його доля в Україні? Про це ми говорили з журналістом Економічної правди Ігорем Пилипівим.

З текстом Ігоря про затримання Дурова можете ознайомитися за посиланням.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Збитки, яких завдала українській економіці російська агресія, вимірюються сотнями мільярдів доларів. Тому навіть стягнення на користь України усіх заморожених російських активів не здатне покрити потреби у відбудові. А відтак, без допомоги західних партнерів не обійтися. Зокрема вже зараз, поки активна фаза війни все ще триває.

Для залучення коштів на відбудову наші партнери щороку організовують міжнародні конференції. Остання така відбулася напередодні у Берліні.

Перша конференція з відбудови, яка відбулася у 2022 році, не принесла конкретних рішень, хоча українська сторона підготувала для неї план на 750 мільярдів доларів. Схоже, що цього року обійшлося без таких масштабних проєктів. 

Попри це, Україна повернулася з Берліна з багатьма предметними домовленостями. Передусім – на рівні бізнесу та територіальних громад.

Чи вплинула на результати конференції відставка віцепрем'єр-міністра з відбудови Олександра Кубракова? І яких результатів вдалося досягнути українській делегації? Про це прямо з Берліна нам розповіла Дана Гордійчук, яка відвідала захід.

Велика війна, яка спочатку здавалася спринтом, перетворилася на марафон. У таких умовах перемога залежить не лише від потужності армій, але й від стійкості та ефективності економік. 

Українська економіка виявилася набагато стійкішою до умов великої війни, ніж очікувала більшість аналітиків та експертів. Однак, на жаль, те ж саме можна сказати і про економіку агресора, яка зуміла пристосуватися до міжнародних санкцій та продовжує заробляти мільярди доларів на експорті енергоресурсів.

З одного боку, союзники України, запроваджуючи санкції проти РФ, дійсно недооцінили інтегрованості агресора у світову економіку. Однак, з іншого боку, самі санкції виявилися недосконалими та впроваджувалися доволі поступово, даючи можливість Росії пристосуватися.

Коли Росія втратить можливості вести загарбницьку війну проти України і яких ще санкцій для цього не вистачає? Про це ми говорили з Юлією Павицькою, Керівницею санкційного напрямку у KSE Institute Sanctions Group.

Підтримайте збір 25 млн для “Вовків Да Вінчі” за посиланням.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Протягом останніх кількох десятиліть у світі відбувається справжня фінтех-революція. Традиційні, неповороткі та забюрократизовані банки втрачають своє монопольне становище, програючи у конкурентній боротьбі невеликим фінансовим стартапам та компаніям.

На Заході все більше людей віддають перевагу таким компаніям, як Revolut, N26 або Wise, відкриваючи там свої рахунки. Причина проста: користуватися продуктами таких компаній набагато зручніше, аніж традиційними банками. При цьому недоліки та потенційні ризики майже невідчутні для пересічного користувача.

Ринок фінтех-компаній активно розвивається і в Україні. Сьогодні вони вже можуть надавати майже такий само перелік послуг, як і банки, за виключенням хіба розміщення депозитів. Однак і тут деякі компанії зуміли вигадати спосіб, як таке обмеження обійти.

Як працює ринок небанківських компаній в Україні? З якими перешкодами вони зіштовхуються під час роботи? Про це ми поговорили з директором з інновацій компанії NovaPay Олексієм Рубаном.

Підтримайте збір 25 млн для “Вовків Да Вінчі” за посиланням.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/ 

Чи не у кожній публікації або подкасті на тему “куди вкладати свої заощадження” серед варіантів інвестицій розглядається нерухомість. Однак така опція доступна далеко не для кожного інвестора банально тому, що ціна квадратного метра навіть під час війни є занадто високою.

Для того, аби зробити інвестиції у нерухомість доступними для людей з невеликими заощадженнями і вигадали REIT-фонди. Це компанії, які збирають невеликі внески від великої кількості інвесторів та інвестують їх в об'єкти житлової та комерційної нерухомості.

Інвестиції у такі фонди мають низку переваг порівняно з традиційними інвестиціями у квадратні метри. Проте вкладаючи у REIT треба все ж пам'ятати, що таким інвестиціям притаманний певний рівень ризику.

У цьому випуску ми поговорили із засновником українського REIT-фонду Inzhur Андрієм Журжієм про те, як і скільки можна заробляти від інвестицій у нерухомість, не маючи десятків тисяч доларів.

Підтримати спільний збір «Накипіло» та фонду «Повернись живим» можете у банці за цим посиланням.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Україну сьогодні захищає понад 1 мільйон воїнів, завдяки зусиллям яких економіка продовжує функціонувати, а бізнес - працювати та заробляти гроші. Чимало підприємців усвідомлюють це та відчувають свій обов'язок перед захисниками та захисницями, який проявляє через ветеранські політики. 

Бізнес зацікавлений в інтеграції ветеранів навіть більше, ніж держава. Вже сьогодні підприємці скаржаться на дефіцит робочої сили та складнощі у закритті вакансій. 

Попри те, що велика війна все ще триває, вже сьогодні з війни - з різних причин - починають повертатися ветерани. Тому українські компанії вже активно працюють над розробкою та повноцінним впровадженням власних ветеранських політик.

У цьому випуску ми поговоримо про те, з чого має складатися ветеранська політика підприємства і чи обов'язково для її впровадження компанії необхідно оперувати великими бюджетами.

Текст Богдани про ветеранські політики бізнесу читайте за посиланням.

Підтримати спільний збір «Накипіло» та фонду «Повернись живим» можете у банці за цим посиланням.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Куди вкласти заощадження під час великої війни? Рік тому ми вже намагалися відповісти на це запитання в одному з випусків нашого подкасту. Однак з того часу ситуація в країні та економіці кардинально змінилася.

Так, інфляція в Україні з торішніх 26% опустилася до 3,2%. І, за підсумками березня, вона була навіть нижчою, ніж у США. Валютні обмеження, які Національний банк запровадив у перші дні російського вторгнення, поступово послабилися, що відкриває більше можливостей для інвестицій. Та й офіційний курс долара з жовтня 2023 року почав “керовано коливатися”.

Зрештою, вартість грошей в українській економіці, попри високі ризики війни, суттєво знизилася. Чого чекати далі від ставок за депозитами та державними облігаціями? Чи варто вкладати гроші у золото або нерухомість? Про все це ми поговорили із засновником та президентом інвестиційної групи “УНІВЕР” Тарасом Козаком.

Підтримати збір нашого колеги Жені Руденка ви можете донатом у банку за посиланням.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/ 

23 квітня Національне антикорупційне бюро опублікувало кадри з помешкання міністра аграрної політики Миколи Сольського, якого підозрюють у незаконному заволодінні державними землями. Кількома місяцями раніше аналогічні звинувачення правоохоронці висунули до власника інвестиційної компанії Concorde Capital Ігоря Мазепи.

Інтерес правоохоронців до долі державних земель не випадковий, щоправда, дуже запізнілий. Після здобуття незалежності у власності держави перебувало понад 10 мільйонів гектарів сільськогосподарської землі. Зараз її залишилося близько 700 тисяч гектарів.

Куди поділася державна земля? І як наразі почувається ринок сільськогосподарських земель? Про це ми говорили із засновником Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки Олегом Нів’євським.

Детальніше про справу Сольського читайте у публікації на “Економічній правді”.

Підтримайте збір “Рій помсти 24/7” фонду Сергія Притули.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Хоча кожен український бізнес по-своєму унікальний, проте усіх їх об'єднує своєрідна “специфіка” роботи в Україні. І, на жаль, крім постійного ризику зазнати збитків від російських ракетних атак, мова йде ще й про особливості роботи податкових та правоохоронних органів.

У 2014 році в Україні було запроваджено посаду бізнес-омбудсмена. Це посадовець, який мав стати адвокатом бізнесу у його суперечках з державними органами. Саме цій особі може поскаржитися кожен підприємець, коли податкова безпідставно блокує його податкові накладні або ж правоохоронці використовують свої владні повноваження для вимагання хабарів.

У перші години після початку великої війни державні органи, зокрема податкова та правоохоронці, здавалося, припинили чинити незаконний тиск на бізнес. Тоді був ідеальний момент для того, щоб українські підприємці та держава уклали новий суспільний договір, побудований на взаємній повазі до закону та одне одного, каже бізнес-омбудсмен України Роман Ващук. Однак, на жаль, цього так і не сталося.

У цьому випуску подкасту “Хроніки економіки” ми запитали у пана Романа, на що найбільше скаржиться український бізнес, чому податківці готові виписати мільйонні штрафи навіть за технічну помилку у декларації та що потрібно зробити, аби покращити бізнес-клімат в Україні?

Свою ненависть до агресора конвертуйте у донати Leleka Foundation, фонду “Повернись живим”, Фонду Сергія Притули, а також не забувайте донатити на інші перевірені збори та ініціативи.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Навесні 2024 року росіяни відновили свій енергетичний терор, знову намагаючись занурити Україну у темряву. На відміну від попередньої зими, цього разу основною ціллю терористичних ударів стала не розподільча мережа, а генеруючі потужності, зокрема теплоелектростанції.

Попри те, що теплова генерація займає не найбільшу частку в українській енергосистемі, вона відіграє дуже важливу маневруючу роль. Іншими словами, за допомогою роботи ТЕС покриваються піки споживання енергії зранку та ввечері.

Наразі окупанти знищили близько 80% потужностей компанії “ДТЕК” та усі 100% державного "Центренерго". Крім цього ударів зазнала одна з найпотужніших українських гідроелектростанцій - ДніпроГЕС.

Чи зможе вистояти енергетика і як замінити роботу ТЕС? Про це ми говорили з директором Центру досліджень енергетики Олександром Харченком.

Детальніше про наслідки ударів росіян по українській енергетиці можете прочитати у статті на "Економічній правді" "Росія продовжує нищити українську енергетику. Що чекає на Україну без ТЕС?" https://www.epravda.com.ua/publications/2024/04/12/712324/.

Свою ненависть до агресора конвертуйте у донати Leleka Foundation, а також не забувайте донатити на інші перевірені збори та ініціативи.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Охорона здоров'я традиційно є однією з найбільших статей видатків державного бюджету України. Попри це, українські лікарі отримують доволі низькі заробітні плати, а більшості пацієнтів державних лікарень доводиться доплачувати за "безкоштовну медицину" з власних кишень.

Таку систему Україну успадкувала від СРСР, проте з 2018 року активно намагається її виправити.

"Кінцева мета медичної реформи - зробити так, аби українці могли почуватися як люди із цивілізованого світу", - пояснює один із співавторів реформи, колишній заступник міністра охорони здоров'я Павло Ковтонюк.

У цьому випуску подкасту ми запитали у Павла, на якому етапі перебуває медична реформа? Як охорону здоров'я фінансують в інших країнах і чому для отримання якісних медичних послуг Україні потрібна ефективна судова система?

Детальніше про "сірий" ринок медичних послуг читайте у публікації за цим посиланням: www.epravda.com.ua/publications/2024/04/3/711936/

Свою ненависть до агресора конвертуйте у донати на збір “Повернись живим”, а також не забувайте донатити на інші перевірені збори та ініціативи.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: club.pravda.com.ua/

Вже дуже скоро в Україні можуть запровадити обмеження на перекази з картки на картку. Принаймні, відповідне рішення напередодні анонсували у Національному банку України. Метою таких обмежень є боротьба зі схемою "грошових мулів", яка в Україні більш відома як "дропи".

"Дропи" – це люди, які погоджуються віддавати зловмисниками доступ до своїх банківських рахунків за певну невелику платню. Зловмисники використовують ці рахунки для того, аби “проганяти” через них “брудні” гроші від найрізноманітніших операцій: починаючи з нелегального грального бізнесу і закінчуючи торгівлею наркотиками.

Щороку бюджет зазнає багатомільярдних втрат від тіньових операцій через "дропів", а люди, які віддають свої рахунки у розпорядження зловмисників, ризикують стати співучасниками кримінальних злочинів. Чому ж вони погоджуються на це? Як працюють типові схеми “дропів”? Чи можна їх побороти анонсованими обмеженнями Нацбанку? І як обмеження на перекази коштів вплинуть на волонтерів?

Про все це ми говорили із заступником голови фінансового комітету Ради та головою тимчасової слідчої комісії з економічно безпеки Ярославом Железняком.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Закладених у бюджет на 2024 рік коштів для ведення бойових дій виявилося недостатньо. За словами співрозмовників Економічної правди у парламенті та уряді, додаткова потреба Сил Оборони у коштах наразі становить 400-500 мільярдів гривень. 

Ситуацію ускладнює й те, що Україні заборонено використовувати на військові цілі гроші, які нам надають міжнародні партнери. Тож закривати потреби Оборони державі доведеться виключно за рахунок внутрішнього ресурсу.

Наразі найбільш вірогідним сценарієм того, як уряд буде виходити з бюджетної кризи, є підвищення податків. Проте чи може це принести додаткові доходи? І де державі брати пів трильйона гривень на війну? Про це ми говорили з керівницею Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки Юлією Маркуц.

Детальніше про потреби бюджету та шляхи її покриття читайте у публікації.

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/ 

Чи намагалися ви коли-небудь проїхати у центр Києва з околиць, не помітивши жодної зовнішньої реклами онлайн-казино чи інших гральних компаній? Здається, що сьогодні це неможливо, адже гральний бізнес, який держава легалізувала лише декілька років тому, зумів буквально захопити рекламний ринок. І часто така реклама є незаконною.

Протягом останніх кількох років в Україні прогриміло декілька гучних скандалів, пов'язаних з гральними компаніями. Чого лише вартує організація масштабної схеми з ухилення від оподаткування, у яку залучили декілька українських банків та навіть мережі роздрібної торгівлі чи фітнес-центри.

Викриття таких схем дало свої плоди: минулого року обсяги податкових надходжень від грального сектору перевалили за 10 мільярдів гривень. Проте чи можна вже говорити, що на цьому “дикому заході” нарешті запанував порядок?

Тонкощі роботи грального бізнесу в Україні ми обговорили з Юрієм Гайдаєм, старшим економістом Центру економічної стратегії та запрошеним експертом ТСК Верховної Ради, яка займалася розслідуванням ухилення від сплати податків гральним бізнесом. 

Крім цього, Юрій – ведучий подкасту “Що з економікою?”, який ми також радимо вам слухати та підписуватися.

Детальніше про те, чи законною є реклама грального бізнесу на вулицях ваших міст, читайте у публікації за цим посиланням: https://www.epravda.com.ua/publications/2024/03/25/711472/ 

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/

На третій рік великої війни в Україні досі продовжує працювати бізнес з російськими власниками. Найбільш кричущий випадок – оператор мобільного зв'язку “Київстар”, який також має частку у сервісі Helsi. Однак, крім цього, росіянам в Україні досі належать кар'єри, паперові комбінати чи заводи з виробництва чайної продукції.

Часто громадяни з країни-агресора приховують свій бізнес, фіктивно перереєстровуючи його на громадян західних країн або на публічні компанії, акціонерами яких є навіть інвестори зі США. У такому разі конфіскація активів стає заручником політичних процесів та переговорів.

Хоча за останні півтора року держава зробила прогрес в арештах та конфіскації активів російських олігархів, однак цей шлях ще далекий до свого логічного завершення. 

Які найбільші перешкоди стоять на шляху конфіскації активів у російських власників? Про це ми поговорили з аналітиком проєкту Trap Aggressor Романом Стеблівським.

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/

Ранок мільйонів українців починається із запашного горнятка кави. Однак чи задумувалися ви, який шлях долають кавові зерна перш ніж подарують вам ранкове пробудження?

Ще декілька років тому монополію на українському ринку тримала італійська кава. Якість її обсмаження не підлягала критиці, а смак вважався еталонним. Однак в Україні знайшлися сміливці, які вирішили кинути виклик гегемонії італійської кави, почати самостійно обсмажувати кавові зерна та продавати запашний напій вітчизняним кав'ярням.

У цьому випуску ми поговоримо про особливості кавового бізнесу зі співзасновником компанії "Фунт кави" Феліксом Безруком. Як кава з плантацій у Центральній Америці опиняється у ваших ранкових горнятках, які виклики для ринку створює глобальне потепління та чи реально заробити на кав'ярні?

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/

Ще до початку великої війни українці урядовці відкрито говорили, що молодим людям не варто розраховувати на пенсію від держави. Наразі, через масову міграцію та погіршення демографічної ситуації, стійкість пенсійної системи похитнулася ще більше.

Станом на початок 2024 року середній розмір пенсії в Україні не дотягував до 5,4 тисячі гривень на місяць. Однак це, як то кажуть, “середня температура по палаті”. Деяким людям вдається отримувати виплати удесятеро більші. Крім цього, чимало пенсіонерів через суди домоглися перерахунку своїх попередніх пенсій, а загальний борг за такими справами вимірюється десятками мільярдів гривень.

Як державі вдається фінансувати пенсії під час війни? Які проблеми накопичилися у солідарній пенсійній системі і чи має влада бачення, як їх вирішити? Про це ми говорили із першою заступницею міністра соціальної політики України Дариною Марчак.

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/ 

Карантин та велика війна особливо сильно вдарили по сектору послуг. Чи не найбільше за останні 4 роки постраждали кінотеатри, яким спочатку довелося взагалі закритися, а потім пристосовуватися до роботи в умовах постійних повітряних тривог.

“Якщо порівнювати 2023 рік з доковідним 2019-м, то кількість відвідувачів впала на 50%”, розповідає CEO компанії Мультиплекс Роман Романчук.

Зберегти бізнес на плаву дозволило кількаразове підвищення цін на квитки, а також бажання багатьох українців втекти від буденності воєнного часу у світ кіно бодай на 90 хвилин.

Ми поговорили з Романом Романчуком про те, на чому заробляють кінотеатри, як вони конкурують зі стрімінговими сервісами та наскільки популярними є кінострічки українського виробництва? 

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/

Кадри із розсипаним українським зерном з вагона вантажного поїзда, що застряг на кордоні з Польщею, шокували та обурили мільйони українців. Схоже, що протестувальники не гребують переходити за все нові й нові “червоні лінії”, а представники польської влади майже втратили контроль над ситуацією. 

Україно-польський кордон вже декілька місяців перебуває в облозі різних груп невдоволених громадян не лише Польщі, але й інших країн ЄС. Проте цього разу блокування руху стосується не лише комерційних вантажів, але й пасажирського транспорту та навіть озброєння.

Що з блокадою робить польська влада та до чого готуватися українським компаніям та громадянам? Про це ми говорили з віце-прем’єр-міністром з відновлення України — міністром розвитку громад, територій та інфраструктури Олександром Кубраковим.

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/ 

Щороку все більше центральних банків розробляють або запроваджують свої власні цифрові валюти. І український Нацбанк тут не є винятком. Ба більше, ще декілька років тому Україна була серед світових лідерів за рівнем запровадження  власної цифрової валюти.

Якщо пояснити максимально просто, то цифрові гроші центральних банків - це нова форма грошей, яка існує на додачу до готівки та безготівки. На відміну від вже звичних багатьом з нас безготівкових переказів, оплата цифровими грошима не передбачає наявності посередників, таких як банки чи навіть платіжні системи.

Крім цього, цифрові гроші можна програмувати, дозволяючи розраховуватися ними лише за певні товари або навіть - встановлювати на них певний відсоток.

Як саме працюватимуть цифрові гривні в Україні? І коли ними зможуть скористатися українці (спойлер: вже дуже скоро)? Про це ми говорили із директором Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Національного банку України Андрієм Поддєрьогіним.

Детальніше про цифрові гроші центральних банків ви можете прочитати у матеріалі ЕП: https://www.epravda.com.ua/publications/2021/09/13/677727/

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/ 

Ще 10-15 років тому український ринок книжок був майже закритим для україномовної літератури. Його фактично окупували російські видавництва, з якими українським було майже неможливо конкурувати.

Влітку 2023 року ця ситуація змінилася назавжди: дорогу російській книзі на полиці українських книгарень закрили на законодавчому рівні. Проте чи надало це поштовх для розвитку українським видавництвам?

З чого складається ціна книжки та як вона буде змінюватися у майбутньому? І як українські видавництва пристосувалися до реалій воєнного часу? Про це ми поговорили з Ілоною Замоцною, співзасновницею видавництва Віхола.

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/

Вже майже 2 роки Україна перебуває у цілковитій залежності від коштів країн-партнерів. Відтак, сьогодні, як ніколи, для нас важливо, аби світова економіка перебувала у чудовій формі, аби США, ЄС та інші країни мали можливість забезпечувати Україну необхідним ресурсом.

Проте ситуація у світовій економіці наразі дуже неспокійна. Боротьба з високою інфляцією уповільнила темпи економічного зростання до мінімальних значень за останні декілька десятиліть. Штучний інтелект загрожує соціальною нестабільністю. Ця загроза особливо актуальна у 2024-ому, коли світ переживатиме наймасовіші вибори у своїй історії.

Як ці ризики можуть відобразитися на українській економіці? І що буде з економікою світу? Про це ми поговорили із заступником виконавчого директора МВФ Владиславом Рашкованом.

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/ 

Коли востаннє ви були у відпустці на морі? Поки для багатьох українців це питання виглядає дивним під час повномасштабної війни, інші вже активно відпочивають на піщаних одеських пляжах.

Туризм – галузь, яка чи не найбільше постраждала від війни. Літнього сезону 2022 року фактично не було, а у 2023 році пляжний відпочинок довелося відкласти через підрив росіянами Каховської ГЕС. Тож цьогоріч багато українців, які не можуть виїхати за кордон, все ж вирішили ризикнути поїхати на довгоочікуваний відпочинок до Одеси. Принаймні, про це свідчать переповнені міські пляжі.

Набагато краща ситуація у туристичного бізнесу у відносно безпечніших західних областях. Хоча й там сезон проходить не без проблем.

Ми вирішили з'ясувати, у якому стані перебуває туристична сфера в Україні на третій рік війни, де бізнес відновлюється швидше і наскільки безпечно зараз їхати на море в Одесу. Для цього ми поспілкувалися з представниками уряду, туристичного бізнесу та місцевої влади, а також особисто перевірили одеські пляжі.

Це останній випуск нашого подкасту виключно в аудіоформаті. Надалі ви зможете нас не лише слухати, але й дивитися. Для цього закликаємо підписатися на сторінку “Економічної правди” у Youtube.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Україна входить до переліку країн з найбільшими обсягами операцій з криптоактивами. Крипта вже стала частиною нашого повсякденного життя: її можна задонатити на армію, її декларують чиновники, завдяки їй обходять валютні обмеження НБУ.

Попри те, що український ринок віртуальних активів вимірюється мільярдами доларів, держава ніби не помічає його існування. Принаймні, так було донедавна. Наразі ж у парламенті лежить аж два законопроєкти про легалізацію ринку криптоактивів та запровадження податків для операцій з ними.

За оцінками Мінцифри, яке розробило один із зареєстрованих законопроєктів, держава може отримувати до 22 млрд грн на рік у вигляді податків з операцій з криптоактивами. Звісно, якщо інвестори та учасники ринку погодяться їх сплачувати. На скільки це реально? Яка користь від легалізації для учасників ринку криптоактивів? І що про це думають міжнародні партнери? Про це ми поговорили із заступником міністра цифрової трансформації Олександром Борняковим.

Задонатити свою криптовалюту на потреби армії можна фонду “Повернись живим”: https://savelife.in.ua/donate/#donate-army-crypto 

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/

Попри повномасштабну війну, в Україні не відбулося нового “банкопаду”, а рівень інфляції наразі є навіть нижчим, ніж у деяких країнах ЄС. Стабільність фінансової системи дозволила економіці не лише вистояти, але й почати обережне відновлення та зростання. 

Те, як вдалося стабілізувати ситуацію в економіці, сьогодні дивує багатьох міжнародних партнерів України, каже перша заступниця голови Національного банку Катерина Рожкова. Наприкінці минулого року та у перші дні 2024-ого вона презентувала два важливі звіти, які детально оцінюють стан економіки та банківської системи: Звіт про фінансову стабільність та Звіт за підсумками оцінки активів банків. 

У цьому подкасті ми поговорили з Катериною Рожковою про те, у якому стані економіка зустріла 2024 рік, чи має перспективу судовий процес екс-власників “Сенс банку” проти України та як на банки вплинув податок на надприбутки, який з них ретроспективно стягне держава.

Міжнародні фінансові організації та представники країн-партнерів не припиняють дивуватися адаптивності українського бізнесу. Адже українські підприємці зуміли пристосуватися, працювати, працевлаштовувати та сплачувати податки навіть в умовах повномасштабної війни. Не виключенням стали і заклади громадського харчування, зокрема ресторани та кав'ярні.

Наприкінці 2023 року обороти ресторанів в деяких областях України навіть перевищили довоєнні, про що свідчить статистика компанії Poster, яка надає послуги з автоматизації цього бізнесу. Хоча звісно, це зростання дуже непропорційне та відбувається не без проблем.

Як почувається ресторанний бізнес наприкінці другого року великої війни? Чи впливають на нього повітряні тривоги та комендантська година? Та чи зараз найкращий час для відкриття власного бізнесу? Про це ми говорили з СЕО компанії Poster Родіоном Єрошеком.

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/

За розрахунками Міністерства економіки, Україні у наступні 10 років потрібно буде залучити близько 4,5 мільйона працівників для того, аби відновити зруйновану війною економіку. Дефіцит кадрів вітчизняний ринок праці почав відчувати вже цьогоріч. Проте, як не парадоксально, він існує разом з високим безробіттям.

Велика війна суттєво розбалансувала ринок праці, а у деяких сферах - перевернула його з ніг на голову. Так, у сегменті ІТ ринок шукача роботи перетворився на ринок роботодавця. Однак це далеко не усі зміни, які сталися за цей рік. Зокрема, до цивільного життя поступово починають повертатися ветерани. При цьому чимало роботодавців виявилися абсолютно непідготовленими для цього.

Чим 2023 рік запам'ятався для ринку праці? Про це ми говорили з Анастасією Розлуцькою, керівницею проєкту Work.ua «Назустріч». 

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/ 

12 грудня найбільший телеком-оператор України - “Київстар” - зазнав однієї з наймасштабніших кібератак у вітчизняній історії. Внаслідок збою у системах оператора без зв'язку залишилося понад 20 мільйонів абонентів по всій країні.

Відновлення зв'язку та інтернету тривало декілька днів, що свідчить про непересічний масштаб атаки. До цієї роботи було залучено представників Держспецзв'язку, СБУ, а також міжнародних спеціалістів.

Як хакерам вдалося обійти потужну систему кібербезпеки “Київстару”? Чому відновлення тривало так довго? Які ризики несе ця атака для абонентів оператора? І як захистити себе від загроз у кіберпросторі? Про це ми говорили з експерткою з кібербезпеки, СЕО компанії Apetyk Consulting Анастасією Апетик.

Детальніше про кібератаку на “Київстар” читайте на “Економічній правді”: https://www.epravda.com.ua/publications/2023/12/12/707628/ 

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/ 

Зранку 8 грудня міська влада Києва повідомила, що з наступного дня на аварійний ремонт закривається ділянка тунелю метрополітену на Оболонсько-Теремківській лінії між станціями "Либідська" та "Деміївська". Однак вже в обід того ж дня рух “синьою” гілкою від “Либідської” до “Теремків” перекрили достроково.

Озвучена причина - аварійна ситуація у тунелі, який почало затоплювати ґрунтовими водами, а також нові тріщини на стінках тунелю. Цьому передувало багаторічне недофінансування обслуговування мережі громадського транспорту та хаотична забудова у столиці.

Які ще інфраструктурні проєкти Києва можуть зазнати аварійних ситуацій? Коли може відновитися рух поїздів до “Теремків”? Які висновки з цього можуть зробити інші міста України? Про це ми говорили з журналістом “Економічної правди” Олександром Колесніченком.

Детальний розбір аварійної ситуації у київському метрополітені читайте за посиланням: https://www.epravda.com.ua/publications/2023/12/8/707505/ 

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/ 

Україна - одна з найбільш замінованих країн світу. Для того, аби розмінувати всі території, які перебували у тимчасовій окупації або де велися бойові дії, знадобляться десятки років. Тому ця робота почалася вже зараз.

На початку року ми вже говорили про те, як заміновані поля впливають на роботу аграріїв і як останні знаходять вихід з цієї ситуації. Цього разу ми вирішили розповісти про практичний аспект розмінування.

Співавторка цього подкасту Дана Гордійчук щойно повернулася з мінних полів на Миколаївщині, де на власні очі спостерігала за гуманітарним розмінуванням. У цьому випуску ми поговоримо про те, хто займається розмінуванням територій, з чого складається цей процес та на скільки це кропітка праця. 

Ну і звісно ж, ми згадаємо про те, як у пошуку вибухонебезпечних предметів допомагають собаки.

Репортаж Дани з мінних полів ви можете прочитати за цим посиланням: https://www.epravda.com.ua/publications/2023/12/5/707320/

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/ 

Вже майже місяць тисячі українських водіїв вимушені днями простоювати у жахливих умовах на польсько-українському кордоні. Причина - страйк поляків, внаслідок якого більшість пунктів пропуску виявилися фактично перекритими для руху фур.

Західний кордон України з перших днів великої війни став чи не єдиним вікном, через яке здійснюється вся зовнішня торгівля. Це зробило його своєрідною ахіллесовою п'ятою, на яку різного роду протестувальники з польського боку не гребують натискати, аби місцевий уряд чи Єврокомісія дослухалися їхніх вимог.

Публічно страйкарі говорять, що блокують лише комерційні вантажі. Однак фактично затримки відчувають і ті, хто перевозить гуманітарну продукцію. Крім цього у багатокілометрових чергах на кордоні застряють також і фури з небезпечними речовинами, такими як пальне.

Чого вимагають польські перевізники? На скільки реалістичні їхні вимоги? Як перекритий кордон впливає на економіку України, Польщі та країн ЄС? Про це усе ми говорили із заступником міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Сергієм Деркачем.

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/ 

Аргентина - унікальна країна з економічної точки зору. Попри значний економічний потенціал вона роками перебуває у глибокій економічній кризі, інфляція там перевищує 140%, а майже половина населення живе за межею бідності.

На тлі економічних проблем аргентинці обрали несподіваного президента - радикального лібертаріанця Хав'єра Мілея. Останній прийшов до влади на закликах доларизувати економіку, скасувати центральний банк та позакривати більшість міністерств аргентинського уряду. Проте чи матиме така політика успіх? І у чому взагалі причина аргентинської економічної кризи?

Про це ми говорили в експериментальному подкасті “Хроніки економіки” та “Світ не sweet” разом з директоркою програми Латинської Америки та Карибського басейну “Української призми” та доценткою КНУ Наталією Шевченко.

Принагідно запрошуємо вас підписатися на подкаст наших колег: https://www.pravda.com.ua/podcasts/63c2e4ae29c3f/ 

Детальніше про новообраного президента Аргентини та його політичні обіцянки: https://www.epravda.com.ua/publications/2023/11/22/706853/ 

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/

9 листопада Верховна Рада ухвалила закон про державний бюджет на 2024 рік. У головний кошторис країни уряд заклав понад 1,6 трильйона гривень на потреби оборони та понад півтора трильйона гривень дефіциту бюджету. 

Наступний бюджетний рік не буде легким, як і попередні два. Одним з найбільших викликів для уряду залишається пошук грошей - як за кордоном, так і всередині країни. Зовнішні запозичення і надалі не можна буде використовувати на війну, тому від кожного з нас залежатиме подальше фінансування потреб оборони.

Наступного року держава планує спрямувати на потреби оборони абсолютно усі внутрішні ресурси. Крім цього, уряд може запровадити податки на надприбутки для українських банків. Які ще зміни принесе ухвалений депутатами бюджет?

Задонатити на фонд "Повернись живим" можете тут: https://savelife.in.ua/donate/#donate-army-card-monthly

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/ 

До кінця поточного року державі не вистачає близько 500 млрд. грн. для фінансування Сил оборони. Саме тому уряд вже вніс до парламенту законопроєкти, якими планує збільшити видатки бюджету. Щоправда, заплатити за таке збільшення доведеться усім громадянам.

Підвищення податків – чи не єдиний спосіб профінансувати армію, що воює із загарбником. Наразі уряд розглядає підвищення ставки військового збору із зарплат (з 1,5% до 5%) та запровадження цього збору для цілої низки платників податків: від ФОПів та бізнесу до операторів мобільного зв'язку та покупців банківських металів.

Проте цей план ще не остаточний, каже голова бюджетного комітету Роксолана Підласа. У стінах Ради законопроєкт про підвищення податків ще точно зазнає змін. Проте чи вдасться уникнути зростання податків як такого? І чому влада до останнього тягнула з рішенням про підвищення податків для громадян? На ці та інші запитання Роксолана відповіла у нашому подкасті.

Текстову версію інтерв'ю читайте на сторінках Економічної правди.

Детальніше про урядову ініціативу підвищити податки можна прочитати у нашій публікації.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Ні для кого не секрет, що після початку повномасштабної війни Україна стала залежною від зовнішнього фінансування. У 2023 році його обсяги надходять відносно стабільно та ритмічно. Однак щодо можливостей профінансувати дефіцит бюджету наступного року у владі наразі впевненості немає.

Чи не найбільше надій уряд покладає на “План України”, який передбачає виділення 50 млрд євро протягом наступних чотирьох років. Кошти надходитимуть не просто так, а в обмін на реформи, перелік яких наразі готують у Кабміні та у самому ЄС.

Яким є “прайс-лист” реформ і на скільки реально отримати європейське фінансування? Про це ми говорили із заступником міністра економіки Олексієм Соболевим.

Розширений варіант інтерв'ю можете прочитати на сторінках “Економічної правди” за посиланням: https://www.epravda.com.ua/publications/2023/11/7/706318/ 

Задонатити на фонд “Повернись живим” можете тут: https://savelife.in.ua/donate/#donate-army-card-monthly

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/

Російські програми досі домінують в українських комп'ютерах та смартфонах. Чого вартує лише всім відома “1С”, яку влада намагалася видалити з України ще з 2018 року, проте яка досі широко використовується значною частиною компаній.

Використання російських програм - це не лише питання етики чи фінансової підтримки країни-агресора. Такі програми можуть створювати пряму загрозу безпеці бізнесу, економіці та життям громадян.

Що робити з російськими програмами на українському ринку і чи готовий український ІТ-сектор їх замінити? Про це ми поговорили з виконавчою директоркою асоціації  IT Ukraine Марією Шевчук.

Задонатити на фонд “Повернись живим” можете тут: https://savelife.in.ua/donate/#donate-army-card-monthly

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/

В Україні розпочався новий опалювальний сезон - вже другий від початку повномасштабного вторгнення Росії. Напередодні його початку країна-терорист знизила інтенсивність ракетних обстрілів українських тилів, ймовірно, накопичуючи ракети та дрони для зимового енергетичного терору.

Минулої зими російська армія пошкодила або зруйнувала численні енергетичні об'єкти, зануривши мільйони осель українців у темряву. Протягом весни та літа Україна відновлювала енергетичну інфраструктуру та встановлювала навколо неї спеціальний захист. Чи допоможе це пройти зиму без відключень світла?

На скільки Україна готова до зими? Що буде з тарифами? Про це ми запитали у голови Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрія Геруса.

Задонатити на фонд “Повернись живим” можете тут: https://savelife.in.ua/donate/#donate-army-card-monthly

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/

Наприкінці 2022 року світову ІТ-галузь огорнула криза: великі компанії тисячами скорочували своїх працівників, закривали проєкти та зменшували замовлення. Відлуння цієї кризи докотилося і до України, наклавшись на наслідки повномасштабної війни.

Попри це, минулий рік український ІТ-сектор продемонстрував, хоч і невелике, проте зростання. Навіть блек-аути та проблеми з доступом до інтернету не зупинили ріст цієї галузі. Та чи вдасться зберегти такий же темп і у 2023-ому?

Про це, а також про проблеми та виклики технологічної сфери ми запитали у голови наглядової ради Львівського ІТ-кластера Святослава Кавецького.

Детальніше про кризу у світовому ІТ ви можете послухати у нашому попередньому епізоді за посиланням: https://www.pravda.com.ua/podcasts/63bff58767d28/2023/02/13/7389171/

Задонатити на фонд “Повернись живим” можете тут: https://savelife.in.ua/donate/#donate-army-card-monthly

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/ 

Усі вже чули про “плащі-невидимки” для військових, морські дрони, що змушують тікати “грізний” Чорноморський флот РФ з тимчасово окупованого Севастополя та інші технологічні досягнення української defence-tech індустрії. Проте мало хто задумувався про те, скільки зусиль йде на розробку, тестування та впровадження новітніх технологій на фронті.

Під час війни держава вирішила суттєво спростити шлях розробників. Вона створила унікальну інфраструктуру, яка дозволяє їм не лише оперативно отримати відгук від військових, але й значно скоротити час на проходження бюрократичних процедур, а також залучити гранти на подальший розвиток.

Як працює кластер  Brave1? Хто і як може скористатися його перевагами? Про це ми говоримо з керівницею defense-tech кластеру Brave1 Наталією Кушнерською.

Задонатити на фонд “Повернись живим” можете тут: https://savelife.in.ua/donate/#donate-army-card-monthly

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/

2 жовтня Національний банк України ухвалив рішення про скасування режиму фіксованого курсу долара, який діяв в Україні з 24 лютого 2022 року. Тепер офіційний курс валют змінюватиметься щодня - майже так само, як це було до великої війни.

Відхід від фіксованого курсу відбувається не вперше в історії України. Однак це вперше, коли таке рішення регулятора не призводить до різкої девальвації та валютної кризи.

Поки що Україна не повернулася до ринкового курсоутворення, яке було до війни. За поточного режиму Нацбанк буде погашати майже весь попит на валюту. Що ж тоді буде з доларом? І чи варто закуповувати іноземну валюту?

Про це ми говорили з колишнім головою департаменту фінансової стабільності НБУ, а нині головою департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталієм Ваврищуком.

Детальніше про рішення Нацбанку можете прочитати тут: https://www.epravda.com.ua/publications/2023/10/2/704994/ 

Задонатити на фонд “Повернись живим” можете тут: https://savelife.in.ua/donate/#donate-army-card-monthly

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/

Telegram - один з найпопулярніших месенджерів в Україні, з якого дізнаються новини мільйони наших громадян. Протягом років цей застосунок користувався репутацією нібито надійного способу комунікацій, який розробив противник російського режиму Павло Дуров. 

Однак яскрава медійна “обгортка” Telegram тьмяніє, коли мова йде про гроші. Попри аудиторію розміром близько 800 мільйонів користувачів, месенджер Дурова ще жодного року не зумів не просто принести його власнику дохід, а навіть вийти на самоокупність. 

Останні декілька років для свого функціонування Telegram бере гроші у борг. Хто погоджується вкладати у збитковий проєкт і навіщо? Про це ми поговорили з журналістом “Економічної правди” Ігорем Пилипівим.

Публікація Ігоря про фінансування Telegram: https://www.epravda.com.ua/publications/2023/09/26/704732/ 

Задонатити на фонд “Повернись живим” можете тут: https://savelife.in.ua/donate/#donate-army-card-monthly

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/

15 вересня Кабінет міністрів вніс у Верховну Раду проєкт закону про державний бюджет на 2024 рік. Як і в два попередні роки, наступного року Україна житиме в умовах колосального дефіциту бюджету, а всі зібрані всередині держави ресурси спрямовуватимуть на війну.

Бюджет-2024  матиме низку новинок. Наприклад, у ньому практично не буде дорожнього фонду, а податок на доходи військовослужбовців планують забрати від місцевих бюджетів до державного – для фінансування потреб оборони.

На яких показниках уряд побудував проєкт бюджету на наступний рік? Звідки держава братиме кошти, якщо не вдасться отримати все заплановане фінансування від міжнародних партнерів? І чи можливе наступного року повернення до емісії гривні? На ці питання нам відповіла голова бюджетного комітету Ради Роксолана Підласа.

Допоможіть нам стати краще! Заповніть, будь ласка, анкету. Це забере лише декілька хвилин: https://forms.gle/fFoDFwHFNXAAJjY46 

Задонатити на фонд “Повернись живим” можете тут: https://savelife.in.ua/donate/#donate-army-card-monthly

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/ 

Український ритейл за останні півтора року пережив не одну складну кризу. Спочатку ажіотажний попит в магазинах у перші дні великої війни, потім - зламана логістика, втрата великих постачальників, руйнування магазинів, складів, логістичних центрів та багато іншого.

Попри це, супермаркети та магазини зуміли адаптуватися, пережити складну зиму та навіть будувати плани для повернення до деокупованих міст та регіонів.

Як заклади роздрібної торгівлі зуміли пройти через труднощі воєнного часу? Чи готуються вони до наступної зими? І яких збитків зазнали за останні півтора року? Про це нам розповів когнітивний директор Fozzy Group Дмитро Циганков.

Допоможіть нам стати краще! Заповніть анкету. Це забере лише декілька хвилин: https://forms.gle/fFoDFwHFNXAAJjY46 

Задонатити на фонд “Повернись живим” можете тут: https://savelife.in.ua/donate/#donate-army-card-monthly

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/ 

Повномасштабна війна завдала чимало непоправної шкоди здоров'ю не лише військовим, але й цивільним. Як наслідок, тисячі українців потребують встановлення штучних кінцівок. Однак з чого починається цей процес?

На жаль, за останні півтора року попит на протезування в Україні виріс у рази. І хоча щороку у світі з'являється чимало новітніх стартапів, які пропонують багатофункціональні та високотехнологічні протези, вони підходять далеко не усім.

Які основні гравці на ринку протезування? Скільки можуть коштувати сучасні протези? Та чому багато людей не хочуть користуватися своїми штучними кінцівками? Про це ми поговоримо з CEO SuperHumans Ольгою Руднєвою. 

Пожертвувати на роботу SuperHumans ви можете тут: https://superhumans.com/donate/ 

Допоможіть нам стати краще! Заповніть анкету. Це забере лише декілька хвилин: https://forms.gle/fFoDFwHFNXAAJjY46 

Задонатити на фонд “Повернись живим” можете тут: https://savelife.in.ua/donate/#donate-army-card-monthly

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/ 

В той час як більшість бізнесів в країні готувалися до можливих перебоїв в електропостачанні, у мобільних операторів така підготовка виявилася щонайменше не такою відчутною. Як наслідок, весною та влітку 2024 року українці пригадують, яким було життя у минулому столітті, коли ще не було ані мобільного зв'язку, ані інтернету.

Природа зникнення стільникового покриття зрозуміла – для роботи базових станцій мобільних операторів також потрібна електроенергія. Без енергопостачання станції можуть пропрацювати протягом 2-3 годин, а далі будь-який зв'язок із зовнішнім світом обривається.

Чи достатньою була підготовка мобільних операторів до відключень зв'язку? Як держава збирається забезпечувати українців доступом до інтернету? Про це ми говорили зі Станіславом Прибитьком, директором директорату електронних комунікацій та радіочастотного спектру Мінцифри.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Україна залишається однією з небагатьох країн Європи, де порнографічний контент є криміналізованим. Ба більше, у розумінні держави злочином вважається навіть пересилання власних оголених фото в особистому повідомленні знайомій людині. 

Щороку правоохоронці відкривають понад тисячу проваджень за статтями, що стосуються поширення порно, на розслідування яких витрачаються десятки тисяч робочих годин та мільйони гривень з бюджету. Ситуацію може змінити декриміналізація порнографії - і відповідний законопроєкт вже зареєстрували у Верховній Раді.

Кого держава переслідує за виробництво та поширення порнографії? Як пропонується декриміналізувати порно та які наслідки це матиме для економіки? Про це ми поговорили із одним з розробників законопроєкту про декриміналізацію порно, виконавчим директором аналітичного центру BRDO Олексієм Дороганем.

Детальніше про пропозицію декриміналізувати порно, а також про порноринок України та світу читайте у публікації: https://www.epravda.com.ua/publications/2023/08/15/703227/ 

Допоможіть нам стати краще! Заповніть анкету. Це займе лише декілька хвилин: https://forms.gle/fFoDFwHFNXAAJjY46 

Задонатити на фонд “Повернись живим” можете тут: https://savelife.in.ua/donate/#donate-army-card-monthly

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/ 

З перших днів великої війни підприємства оборонно-промислового комплексу України працювали у три зміни, аби забезпечити потреби армії. Попри те, що Росія вважала ці об'єкти одними з найбільш пріоритетних цілей для своїх ракетних атак.

Українська оборонна промисловість за 32 роки незалежності пройшла складний шлях: від розпродажу старих радянських запасів до розробок та будівництва сучасної техніки, яка допомагає відвойовувати окуповані території.

Про історію українського ОПК, його проблеми та стійкість до загроз ми поговорили з нашим колегою журналістом “Економічної правди” Богданом Мірошніченком.

Текст Богдана про розвиток оборонної промисловості Ізраїля можете прочитати за посиланням: https://www.epravda.com.ua/publications/2023/08/18/703349/ 

Допоможіть нам стати краще! Заповніть анкету. Це забере лише декілька хвилин: https://forms.gle/fFoDFwHFNXAAJjY46 

Задонатити на фонд “Повернись живим” можете тут: https://savelife.in.ua/donate/#donate-army-card-monthly

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/

У ніч на 15 серпня Росія здійснила черговий масований ракетний обстріл України, зокрема ракетами Х-101. Ці ракети країна-агресор виготовила вже у 2023 році, а серед її “начинки” експерти знайшли приблизно 30 іноземних мікросхем, які потрапили до Росії попри обмеження.

Обмеження на ввезення до Росії високотехнологічних компонентів були одними з перших санкцій, які Захід запровадив проти Росії у відповідь на агресію. Однак, на жаль, росіяни постійно адаптуються і вже давно навчилися ці обмеження обходити. Як їм це вдається?

Наскільки ефективна санкційна політика заходу? Які схеми використовує Росія для того, аби отримувати необхідні для ракет мікросхеми? І чи можливо ці схеми перекрити? Про це ми поговорили з головою KSE Institute Наталією Шаповал.

Допоможіть нам стати краще! Заповніть анкету. Це займе лише декілька хвилин: https://forms.gle/fFoDFwHFNXAAJjY46 

Задонатити на фонд “Повернись живим” можете тут: https://savelife.in.ua/donate/#donate-army-card-monthly

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/

Нещодавно багатьох українців приємно здивувала заява керівника авіакомпанії Ryanair Майкла О'Лірі про те, що Україна працює над можливістю часткового відкриття повітряного простору вже у 2023 році. Та наскільки такі заяви близькі до реальності?

Україна - не єдина держава у світі, де триває військовий конфлікт. Наприклад, в Ізраїлі ракетні обстріли є буденністю вже десятки років. Проте це не заважає літакам здійснювати авіаперевезення до цієї держави.

Чим Україна у цьому сенсі відрізняється від Ізраїлю? Що потрібно зробити для того, аби відновити повноцінне авіасполучення? І чи може Україна відкрити для цивільної авіації хоча б ті аеропорти, які розташовані неподалік західного кордону?

Про це все ми поговорили з авіаекспертом Богданом Долінце.

Текст ЕП про відновлення авіасполучення : https://www.epravda.com.ua/publications/2023/07/27/702637/

Наш подкаст про портові міста на Дунаї: https://www.pravda.com.ua/podcasts/63bff58767d28/2023/07/13/7411224/ 

Допоможіть нам стати краще! Заповніть анкету. Це займе лише декілька хвилин: https://forms.gle/fFoDFwHFNXAAJjY46 

Задонатити на фонд “Повернись живим” можете тут: https://savelife.in.ua/donate/#donate-army-card-monthly

Підтримати купівлю пікапів для передової: https://www.pravda.com.ua/cdn/cd1/pickup/ 

Клуб УП: https://club.pravda.com.ua/