Explorez tous les épisodes du podcast Хроніки економіки

У попередньому випуску нашого подкасту голова Бюджетного комітету Ради Роксолана Підласа повідомила, що через брак коштів у бюджеті уряд призупинив фінансування планів стійкості. Тож ми вирішили дізнатися, що саме може зробити кожен громадянин, аби, не покладаючись на державу, підготуватися до наступного опалювального сезону самостійно.

Як не залишитися взимку без води та тепла? Чи обов'язково купувати генератор на багатоквартирний будинок? Та як не допустити локальної аварії під час ввімкнень світла після відключень? Про все це ми говорили з головою Асоціації енергоаудиторів України Вадимом Литвином.

Підписуйтесь на УП та читайте всі матеріали “Української правди” без обмежень: https://www.pravda.com.ua/paywall/

Кабінет міністрів вніс у парламент проєкт бюджету на 2027 рік. Хоча формально у документі передбачено зростання більшості програм видатків – як на війну, так і на цивільні потреби, – проте усі ці плани перекреслює жорстка реальність. За розрахунками уряду, у 2027 році Україні не вистачатиме понад 32 млрд дол. для того, аби профінансувати усе заплановане.

Ба більше, детальніший аналіз показує, що закладені на наступний рік видатки бюджету дещо применшені. Зокрема, планові видатки на деякі оборонні відомства на 2027 рік можуть бути навіть меншими, ніж фактичні видатки минулого 2025 року.

Як так сталося? Який розмір “діри” у бюджеті станом на зараз? Де шукати гроші на війну? Про все це ми говорили з головою Бюджетного комітету Ради Роксоланою Підласою.

Детальніше про бюджет 2027 року можете прочитати на сторінках “Економічної правди”.

Підписуйтесь на УП та читайте всі матеріали “Української правди” без обмежень: https://www.pravda.com.ua/paywall/

19 серпня Національне антикорупційне бюро оприлюднило матеріали операції “Форест Гамп”. Детективи виявили, як високопосадовці Офісу президента вносили заставу за колишнього міністра енергетики Германа Галущенка. Для цього у державному “Сенс банку” ніби то “вимкнули” фінансовий моніторинг.

Фінмон – це щит, який мав би захищати фінансову систему від “брудних” коштів корупційного походження. Здійснюють його банки та інші суб'єкти. Однак, як показує кейс “Форест Гампа”, – не завжди успішно та ефективно.

Як працює фінансовий моніторинг? Чому банки можуть зупинити вашу операцію і чому, у випадку із заставою Галущенку, вони цього не зробили? Та які зміни у фінмоні чекають на українців у майбутньому? Про це нам розповіла народна депутатка фінансового комітету Ради Ольга Василевська-Смаглюк.

Підписуйтесь на УП та читайте всі матеріали “Української правди” без обмежень: https://www.pravda.com.ua/paywall/

Віртуальні активи або криптовалюта вже давно стали частиною повсякденного життя українців. Однак у законодавстві досі немає жодного визначення того, як регулювати цей ринок чи оподатковувати отримані на торгівлі криптою доходи.

Вже декілька років у Верховній Раді триває активна робота над законом про легалізацію криптовалют. У ньому містяться й норми щодо оподаткування отриманих від них доходів.

Коли Рада може ухвалити закон і коли він запрацює? Хто буде регулювати цей ринок? І чому держава не може просто заборонити криптовалюту? Про все це ми говорили із заступником голови податкового комітету Верховної Ради Ярославом Железняком.

19 липня закінчився Чемпіонат світу з футболу, перемогу у якому здобула збірна Іспанії. Цей турнір, який приймали США, Канада та Мексика, побив чимало рекордів та став найприбутковішим для FIFA.

Спорт, який об'єднує сотні мільйонів фанатів по всьому світу, вже давно перетворився на прагматичний бізнес із багатомільярдними потоками та корупцією. На чому саме заробляють спортсмени та футбольні команди? Кому належать національні збірні та хто отримує прибутки за їхні перемоги? І чому країни змагаються за право приймати чемпіонати попри їхню збитковість?

Про економіку футболу ми говорили із заступником головного редактора “Української правди” Євгеном Будерацьким.

Підписуйтесь на пейвол УП та читайте всі матеріали “Української правди” та “Економічної правди” без обмежень: https://www.pravda.com.ua/paywall/

Коли почалася війна в Ірані, її наслідки майже миттєво позначилися на цінах на пальне. Проте на падіння цін на нафту цінник на АЗС реагує із набагато меншим ентузіазмом.

Частково, причина цього явища у логістиці та сформованим залишкам, пояснив Віцепрезидент з маркетингу та розвитку мережі АЗК “ОККО” Василь Дмитрів. Багато великих мереж закупили пального в той час, коли світові ціни на нього були на максимумі. Наразі ж у деяких випадках вони взагалі працюють “в нуль”.

У цьому подкасті ми запитали у Дмитріва про те, з чого складається собівартість літра пального, як паливна криза вплинула на обсяги продажів, а також наскільки успішно держава бореться із “тінню” на ринку.

Підписуйтесь на пейвол УП та читайте всі матеріали “Української правди” та “Економічної правди” без обмежень: https://www.pravda.com.ua/paywall/

На початку цього року українські та міжнародні аналітики, які досліджують стан російської економіки, були сповнені оптимізму: бюджет РФ перевиконував плани щодо дефіциту, що віщувало великі проблеми із фінансуванням війни. Однак після початку кризи в Ормузькій протоці цей оптимізм швидко вивітрився.

На допомогу прийшли українські санкції проти російських нафтопереробних заводів. Завдяки ударам українських безпілотників та ракет Росія не лише зупинила експорт нафтопродуктів, але й почала відчувати реальний дефіцит: з кілометровими чергами та обмеженнями на продаж бензину в одні руки.

Наскільки серйозна паливна криза у Росії? Як місцева влада намагається з нею боротися? і як дефіцит пального впливає на економіку агресора та його здатність вести війну проти України? Про все це ми говорили з керівницею санкційного напрямку у KSE Institute Юлією Павицькою.

Також про паливну кризу в РФ можете прочитати на сторінках ЕП.

Підписуйтесь на пейвол УП та читайте всі матеріали “Української правди” та “Економічної правди” без обмежень: https://www.pravda.com.ua/paywall/

Якщо в останні декілька місяців ви користувалися соціальними мережами, то не могли не помітити справжньої істерії, яка розгорілася навколо теми трудової міграції в Україну. При цьому, самих мігрантів як не було, так і немає.

Потреба у робочих місцях в Україні дійсно є. За різними оцінками, економіка потребує від 4,5 мільйона до 8,6 мільйона працівників. Частину реально знайти всередині країни, залучаючи до праці тих людей, які наразі з тих чи інших причин не працюють. Однак, ймовірно, що частину робітників доведеться шукати на міжнародному ринку.

• Чи поїдуть в Україну трудові мігранти з інших країн?
• Чи повернуться українські біженці для життя та роботи в Україні?
• І як Україні конкурувати за людей у світі, де більшість країн мають власні демографічні проблеми?

Про це ми говорили із головою ГО "Офіс міграційної політики" Василем Воскобойником.

У червні офіційний курс долара вже декілька разів побив свій історичний рекорд, притул наблизившись до позначки у 45 гривень. На табло банківських обмінників курс продажу вже декілька разів був вищим цієї позначки.

Що відбувається з курсом і чи слід хвилюватися? Чи варто купувати валюту, намагаючись зберегти свої заощадження, чи, можливо, краще інвестувати гроші в державні облігації? І що відбувається зі ставками за депозитами та ОВДП? Про все це ми говорили з президентом групи “Універ” Тарасом Козаком.

Підписуйтесь на пейвол УП та читайте всі матеріали “Української правди” та “Економічної правди” без обмежень: https://www.pravda.com.ua/paywall/

Відкриті дані з державних реєстрів вже давно стали невіддільною частиною життя не лише активістів чи журналістів-розслідувачів, але й звичайного бізнесу. Доступ до цієї інформації часто допомагає правильно оцінити потенційного контрагента та уникнути проблем у майбутньому.

Проте під час великої війни постало питання відкритості деякої інформації, зокрема щодо оборонних компаній. Тож уряд почав закривати дані про певні компанії, а інколи – цілі реєстри. Інколи – без будь-якої логіки.

Проте роблячи так, держава несвідомо досягла протилежного ефекту: підсвітила ворогу чутливу для себе інформацію, зробивши її пріоритетною ціллю для атак. Як це можливо? Для чого бізнесу потрібні відкриті дані та як на цьому заробляти? Про це ми говорили із засновником системи YouControl Сергієм Мільманом.

Київ, який має найбільший міський бюджет в Україні, вже невдовзі може мати один з найвищих тарифів на проїзд громадським транспортом у Європі. Відповідну пропозицію опублікувала міська влада столиці. Так, разова поїздка у транспорті може подорожчати з 8 грн до 30 грн, а місячний абонемент може коштувати майже 5 тис. грн.

Наскільки обґрунтовані такі тарифи? Чи має громадський транспорт бути прибутковим для міста? І чи може Київ зробити транспорт безкоштовним, як у Харкові? Про це ми говорили із заступником міністра фінансів, який відповідає за інфраструктуру, Олександром Кавою.

Про те, що стоїть за безкоштовним транспортом у Харкові, читайте у тексті ЕП.

“Українська правда” почала закривати частину своїх матеріалів за пейволом. Це означає, що для того, аби прочитати їх, необхідно оформити платну підписку.

Запровадження платного доступу – вимога реальності для незалежних медіа, адже інші традиційні джерела заробітку вже не генерують колишніх доходів. Раніше цим шляхом йшли видання у США та ЄС. В Україні цей тренд посилюється скороченням рекламного ринку під час війни.

Як працюватиме пейвол на “Українській правді”? Які перші результати його роботи? І яке майбутнє чекає на незалежні медіа в епоху телеграм-каналів та штучного інтелекту? Про це ми говорили з виконавчим директором УП Андрієм Боборикіним.

Вступайте до Клубу УП та читайте всі матеріали без обмежень: https://club.pravda.com.ua/

Ще нещодавно українські вулиці рясніли МАФами, у яких видавали “швидкі” кредити. Їхні ж позичальники тонули у борговій ямі, не здатні сплачувати десятки, а то й сотні тисяч процентів річних. Тих, хто прострочив заборгованість, тероризували колектори, перетворюючи їхні життя на справжнє пекло.

Сьогодні ринок мікрофінансових організацій (МФО) перемістився переважно онлайн, а держава на законодавчому рівні обмежила максимальний розмір процента та врегулювала роботу колекторів. Проте мікрокредити як явище нікуди не зникли. Ба більше, попит на них поступово зростає.

Хто і чому бере мікропозики? І як змінився цей ринок за останні роки? Про це ми говорили з директором департаменту нагляду за небанківськими надавачами фінансових послуг у Національному банку України Володимиром Сухачовим.

Вступайте до Клубу УП та читайте всі матеріали без обмежень: https://club.pravda.com.ua/

В українських містах аптеки майже на кожному кроці. Цей бізнес несподівано виявився дуже стійким до криз та повномасштабної війни, а також напрочуд динамічним. Історія їхнього успіху не лише у заробітках безпосередньо на продажі ліків, але й у “маркетингових платежах”, які аптекам сплачують виробники.

Торік держава намагалася заборонити ці платежі, аби зменшити ціни на ліки для споживачів. Крім цього, на ринок виходять нові гравці: автозаправні станції та потенційно – Укрпошта. Тим часом деякі виробники вимушено закривали свої заводи, адже їхню продукцію ніхто не купував.

Про те, що відбувається на фармринку, ми говорили з журналістом “Економічної правди” Володимиром Тунік-Фризом. Детальніше про протистояння аптек та виробників, рішення уряду знизити ціни на ліки та зупинку заводу компанії “Дарниця” читайте на сайті ЕП.

Попри надскладну зиму, під час якої багато українців сиділи не лише без світла та води, але й без опалення, ціни на нерухомість продовжують зростати та бити нові рекорди. Ринок пристосовується навіть до таких умов, тож якоїсь суттєвої корекції цін на оренду не варто очікувати навіть під час “низького сезону” влітку.

Що саме живить ціни на нерухомість та вартість оренди? Як остання зима змінила цей ринок? Про це ми говорили з керівницею “ЛУН Статистика” Людмилою Кірюхіною.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Ще декілька років тому в Україні побутувало уявлення про те, що ІТ – безпрограшний варіант для вибору професії. Мовляв, айтівець завжди може знайти собі роботу з високою зарплатою, як правило – в іноземній валюті.

Однак останнім часом це уявлення похитнулося. Зі впровадженням штучного інтелекту, попит на айтівців почав скорочуватися. Новим спеціалістам стає дедалі складніше зайти у галузь та отримати перший досвід роботи, а без цього досвіду їхні резюме навіть не розглядають. В Україні цей світовий тренд посилюється наслідками великої війни.

Чи варто абітурієнтам вступати на ІТ-спеціальності та у якому стані перебуває ІТ-сектор України на 5-му році війни? Про це ми говорили з головою асоціації IT Ukraine Марією Шевчук.

Після початку війни США та Ізраїлю проти Ірану світ накрила енергетична криза. Ціни на нафту б'ють багаторічні рекорди, що відображається і на стелах автозаправних станцій.

Ціни на бензин в Україні відреагували на початок війни в Ірані майже миттєво. Хоча на те, аби довезти пальне з Перської затоки до українського кордону може знадобитися кілька тижнів, а то й місяців часу. Чи відреагують ціни на бензин так само швидко, якщо ціни на нафту підуть до низу?

Про це ми говорили з директором консалтингової групи А-95 Сергієм Куюном.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Якщо ви слідкуєте за економічними новинами, то майже напевно могли зустрічати заголовки про кадровий голод, який відчуває бізнес. Його спричинила масова міграція та мобілізаційні процеси під час великої війни. Однак при цьому, за оцінками уряду, в країні мешкають мільйони осіб, які не працюють, не шукають роботу, не отримують пенсії та інші соцвиплати – держава фактично нічого про них не знає.

Як уряд збираються долати кадровий голод? Про це ми говорили із заступницею міністра економіки Даниною Марчак. Крім цього, ми запитали у неї про проєкт нового Трудового кодексу, який уряд виніс на розгляд парламенту.

Про деякі застарілі норми поточного Трудового кодексу можете прочитати у тексті Анастасії за посиланням.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

З перших днів великої війни Миколаїв перебував під посиленими атаками росіян. Ще з 2022 року місту та області довелося пристосовуватись до виживання в умовах блекаутів, під прицілом російських балістичних ракет.

Сьогодні Миколаїв не просто захищається від російських ударів, але й відновлює зруйноване – те, що дозволяє безпекова ситуація. Як місто розв'язало проблему з відсутністю питної води? Як Данія допомагає відбудовувати область? Та яке майбутнє чекає на Миколаїв у разі, якщо вихід до моря залишатиметься заблокованим?

Про це все ми говорили з очільником Миколаївської ОВА Віталієм Кімом.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Курс валют завжди був чутливою темою для українців. В останні тижні він, м'яко кажучи, не радує. Новини про “новий рекордний курс” та “рекордні обсяги продажу валюти Нацбанком” багатьох змушують хвилюватися за збереження своїх гривневих заощаджень.

Що відбувається з курсом валют? Яку роль відіграє війна в Ірані у “рекордах” долара? Про це ми говорили з засновником та президентом інвестиційної групи “УНІВЕР” Тарасом Козаком. Приємний бонус розмови: Тарас озвучив, яке значення курсу долара НБУ закладає у своїх прогнозах до кінця цього року.

Про те, що сам Нацбанк говорить про курс та свою роль у його встановленні можете прочитати у цьому інтерв'ю.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Минав вже рік з моменту, коли Україна почала переговори зі США про так звану угоду про надра. Від початку документ був просякнутий максималістичними вимогами Штатів, які фактично позбавляли Україну суверенітету над своїми природними ресурсами.

Зрештою, документ підписали 1 травня 2025 року – у прийнятному та навіть вигідному для Києва форматі. Та чи запрацювала ця угода за більш ніж 10 місяців роботи?

Про це ми говорили з головою комітету з питань надрокористування Європейської бізнес асоціації, директором з розвитку “Геологічної інвестиційної групи”, викладачем програми “Менеджмент у сфері надрокористування” KSE Graduate Business School Дмитром Кащуком.

Детальніше про те, що саме передбачає угода зі США, читайте у публікації ЕП.

Попри велику війну, ринок угод злиття та поглинання (M&A) в Україні не зупинився. Мабуть, найвідомішим гравцем на ньому є “Київстар”, який скуповує компанії, будуючи цілу своєрідну екосистему. Активні угоди відбуваються і на банківському ринку.

Купувати бізнес під час війни – це великий ризик чи великі можливості? Наскільки подешевшали українські компанії та чи буде “бум” інвестицій після завершення війни? Про це ми говорили з керуючим партнером Altius Capital Олексієм Ращупкіним.

Детальніше про купівлю українського банку естонцями читайте у публікації ЕП.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Останнім часом на ринку сервісів таксі відбулося чимало подій. По-перше, їм почали офіційно дозволяти працювати у великих містах під час комендантської години. По-друге, у парламенті готуються запровадити спеціальний режим оподаткування доходів від цифрових платформ, який прямо стосуватиметься водіїв Bolt, Uklon та Uber.

Ринок сервісів таксі активно розвивається в Україні навіть під час великої війни та навіть у складних умовах виходить на нові міста та розвиває нові види сервісів. Як формується ціна на поїздки? Скільки заробляють водії та як сервіси таксі працюють із випадками сексуальних домагань до клієнтів? Про все це ми говорили з генеральним менеджером компанії Bolt в Україні Сергієм Павликом.

За 4 повних роки великої війни Україна пройшла важкий шлях від застарілого та розграбованого оборонно-промислового комплексу до сучасної, різноманітної та дуже динамічної галузі, яка приваблює мільйони доларів іноземних інвестицій навіть у воєнних умовах.

За підрахунками держави, оборонна галузь працевлаштовує понад 300 тисяч людей, а її частка у зброї, якою воює українське військо, вже перевалила за 50%. Проте наскільки коректні ці розрахунки? Завдяки чому вітчизняному ОПК вдалося продемонструвати настільки вражаючі темпи розвитку та як протидіяти корупції у трильйонних оборонних закупівлях України?

Про це все ми говорили із шеф-редактором проєкту Української правди “Оборонка” Богданом Мірошниченком.

Детальніше про школу виробників безпілотників, про яку згадував Богдан, у цьому тексті.

Про бізнес, у який “прилітало” двічі, читайте у матеріалі ЕП.

Квитки на подію УП, присвячену річниці початку повномасштабного вторгнення, ви можете придбати за посиланням.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Той, хто коли-небудь зіштовхувався із роботою рієлторів, ставив риторичне питання: для чого вони взагалі потрібні? Часто їхні послуги не замовляє ані власник житла, ані той, хто хоче його купити або орендувати. Як таке можливо?

Ми намагалися зрозуміти, як працюють рієлтори в Україні та виявили, що на цьому ринку панує справжній “дикий захід”: коли оголошення про здачу житла в оренду копіюють та виставляють на різних платформах навіть без відома власника житла.

Як рієлтори працюють в Україні та чи можливо врегулювати їхню діяльність? Про це ми говорили із співвласником агенції нерухомості “Для своїх” Іваном Суховєєвим.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Майже 10 років минуло з того часу, як держава врятувала найбільший банк від банкрутства. На націоналізацію Приватбанку витратили понад 150 млрд грн коштів платників податків, врятувавши фінансову систему від повного колапсу.

Після націоналізації Приватбанк суттєво змінився. Клієнти відчувають, як посилився фінансовий моніторинг банку, а також як сильно зросли його комісії буквально на все – навіть на переказ між власними рахунками, відкритими в установі.

Чи повернув Приватбанк те, що у нього вклала держава? Чому банк встановив настільки високі комісії для клієнтів? Та чи відчувають там, що програли конкуренцію з mono? Про це ми говорили із заступницею голови правління Приватбанку з питань фінансів Ларисою Чернишовою.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Міжнародний валютний фонд вимагає, аби Україна запровадила зобов'язала фізичних осіб-підприємців стати платниками податку на додану вартість. Ця ідея наштовхнулася на спротив бізнес-середовища, експертів, урядовців, а віднедавна – голови податкового комітету Ради Данила Гетманцева.

“Я пообіцяв малому бізнесу, що до кінця війни ми не будемо чіпати єдиний податок”, – заявив він. Водночас зазначив, що вважає “абсолютною аномалією” те, що в умовах війни в Україні зростає кількість ФОПів.

Чому Гетманцев все частіше говорить не на податкову тематику і чи є тут слід підготовки до майбутніх виборів? Чи можна “витиснути” з економіки більше податків для фінансування армії? І як він оцінює роботу податкової? Про це все ми говорили з Гетманцевим у цьому випуску подкасту “Хроніки економіки”.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Зима 2025-2026 стала найскладнішою в історії. Цілі міста вимушено сидять без електропостачання, води та опалення у 15-градусні морози. Така доля спіткала і столицю.

Хоча весною ситуація, ймовірно, стане кращою, проте розслаблятися зарано. Вже влітку на українців чекає нове випробування: через проведення ремонтів на атомних електростанціях та спеку можливі нові багатогодинні відключення світла.

Що зараз відбувається з енергосистемою? Чи може Київ повернутися до графіків відключень світла? Про це ми розпитали в генерального директора Yasno Сергія Коваленка.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Початку 2026 року виявився перенасиченим на події не лише в Україні, але й в усьому світі. Поки Дональду Трампу “передаровують” Нобелівську премію миру за його зазіхання на території країни-союзниці, в Україні триває найскладніша зима в історії та енергокриза, під час якої міжнародні партнери вимагають підвищувати податки для бізнесу.

Ми вирішили коротко підсумувати початок цього року у форматі вікторини: ведучі подкаст “Хроніки економіки” Анастасія Дячкіна та Ярослав Вінокуров позмагаються з головним редактором “Економічної правди” Миколою Максимчуком у тому, наскільки гарно вони розуміються на актуальних подіях в Україні та світі.

Питання для глядачів та слухачів:

1. На вашу думку, якою є кількість працівників “Економічної правди”?

2. Якій темі присвячена найпопулярніша публікація у нас на сайті?

3. У який підрозділ Сил Оборони перейшла більшість працівників редакції, які вирішили мобілізуватися?

Відповіді ви можете залишати у коментарях на платформі, на якій ви дивитеся чи слухаєте подкаст, або ж слати на електронну адресу: anastasia.diachkina@pravda.ua.

Перший чи перша, хто надішле правильні відповіді, виграє невеликий подарунок від редакції. Ваші відповіді чекаємо до 26 січня 2026 року.

У цьому подкасті ми згадували про нового голову Нацкомісії з цінних паперів, інтерв'ю Віцепрем'єра Олексія Кулеби та ринок праці.

На початку 2025 року ведучі подкасту “Хроніки економіки” Анастасія Дячкіна та Ярослав Вінокуров кинули виклик і президенту інвестиційної групи “Універ” Тарасу Козаку: хто з них заробить найбільше на інвестуванні умовних 100 тисяч гривень?

Минув майже рік і настав час підбивати підсумки. Скільки грошей принесли інвестиції у крипту, державні та приватні облігації? Який актив виявився найбільш прибутковим цього року? Та у що слід інвестувати у 2026-му?

Про це все ми поговоримо у фінальному випуску “Інвестиційних перегонів” та підіб'ємо підсумки наших інвестиційних портфелів.

За цими посиланнями ви можете переглянути перший випуск та другий випуск інвестиційних перегонів.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Більшість тих, хто коли-небудь шукав роботу, робили це самостійно: на агрегаторах work.ua чи robota.ua, або на інших спеціалізованих сайтах. Статистика це підтверджує: в той час, як безробітними вважаються близько 10% громадян працездатного віку, офіційно реєструються у службі зайнятості менше 150 тисяч з них.

Державна служба зайнятості – це той орган, який виплачує кошти тимчасово непрацездатним, але не лише. Вона організовує курси перекваліфікації, а також видає гранти на створення власного бізнесу.

Як отримати гроші на власну справу? Скільки людей користуються послугами служби зайнятості та чому більшість з них – жінки? Про це ми говорили з директоркою Державної служби зайнятості Юлією Жовтяк.

Детальніше про роботу жінок на шахті читайте у тексті Економічної правди за посиланням.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Гірськолижний відпочинок набирає популярності в Україні з року в рік. З'являються та будуються нові гірськолижні курорти, розвивається відповідна інфраструктура. Проте флагманом цього ринку залишається “Буковель”.

Відпочинок на “Буковелі” породжує меми: українці порівнюють ціни на проживання та катання на лижах з вартістю автомобіля “Ланос”. У цьому випуску ми говорили про те, чому ж відпочинок на головному гірськолижному курорті країни настільки дорогий, чи боїться “Буковель” конкуренції з “Горо”, про зв'язки комплексу з Ігорем Коломойським та як зміни клімату впливають на зимовий сезон.

Гість подкасту – Богдан Красавцев, керівник офісу сталого розвитку “Буковелю”.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/ 

Верховна Рада нарешті ухвалила бюджет на 2026 рік, заклавши у нього дефіцит у понад 18% ВВП та багато питань щодо того, чим цей дефіцит закривати. Цьогоріч бюджетний процес вирізнявся політичним діалогом та дебатами – вперше за роки великої війни. Головними вигодонабувачами цього стали вчителі.

У цьому випуску ми говоримо про те, звідки брати гроші на війну у 2026 році, чому від України вимагають підвищувати податки та коли це може статися.

Хочете дізнатися більше? Читайте на “Економічній правді” про податкові вимоги МВФ, бюджет-2026, спеціальні пенсії та пільги для нардепів – про всі ці тексти ми згадували під час подкасту.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/ 

Магазини з продажу напівфабрикатів “Галя Балувана” буквально заполонили Україну. Наразі мережа нараховує понад тисячу закладів та є однією з найбільших в Україні. Проте починався цей бізнес із невеликого закладу у Луцьку, попит на продукти якого виявився несподівано високим.

Бізнес має прагнути до масштабування через франшизу, вважає співзасновниця “Галі Балуваної” Алла Теліга. У цьому випуску подкасту ми говорили про те, як працюють франшизи, що потрібно для їхнього створення та скільки вони приносять власнику бізнесу.

Насамкінець ми запитали про конфлікт з мережею ресторанів “Балувана Галя”. Детальніше про нього читайте на сторінках “Економічної правди”.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/ 

Наприкінці 2025 року закінчується пільга на купівлю електромобілів. Вже з 1 січня 2026-го при розмитненні таких авто доведеться заплатити 20% податку на додану вартість.

Пільгу на електрокари запровадили ще у далекому 2017 році, а діяти вона мала лише протягом 2018-го. Проте депутати різних скликань неодноразово продовжували її дію – аж до кінця поточного року. За цей час авторинок України кардинально змінився. В країні з'явилася відповідна інфраструктура, а кількість власників електрокарів зросла у сотні разів. Разом з цим, деякі народні депутати нарікають, що пільга при розмитненні електрокарів “завдає бюджету збитків”.

Чи виправдала себе пільга на електрокари та чи варто її продовжувати? Про це ми говорили з головою Інституту дослідження авторинку Станіславом Бучацьким.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/ 

Скільки людей живе в Україні? Точної відповіді на це питання наразі не може сказати ніхто. Демографічну ситуацію називали “кризою” ще до початку великої війни, а після 2022 року вона погіршилася ще сильніше.

Аби вийти з “демографічної ями” в уряді планують запровадити виплати на народження дитини у розмірі 50 тисяч гривень. Та чи здатні вони вплинути на народжуваність? І чи стимулювали високі виплати українців заводити більше дітей у минулому?

Про це ми поговоримо із заступником директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України Олександром Гладуном.

Детальніше про те, як рішення про виїзд чоловіків у віці 18-22 років впливає на економіку читайте на ЕП.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/ 

На початку листопада президент Володимир Зеленський оголосив про масштабну програму підтримки українців під час зими. Так, держава планує роздавати всім підряд по 1 тисячі гривень, а також “подарує” безкоштовні поїздки Укрзалізницею в межах 3000 км. Проте у таких благих намірів є одна проблема: грошей на їхнє втілення у бюджеті немає.

Попри завіряння представників УЗ, безкоштовні поїздки можуть коштувати державі до 17 млрд грн. Програма має стартувати вже 1 грудня та тривати загалом 4 “непікові” місяці. На прямі виплати грошей держава витратить ще додаткові 14 млрд грн, за підрахунками самих урядовців. Хто за це все заплатить?

Про ефективність таких програм та скільки вони можуть коштувати бюджету ми говорили з професором Київської школи економіки Олегом Нів’євським.

Детальніше про програму “УЗ-3000” та те, як влада роздає українцям гроші, яких немає, читайте на сторінках “Економічної правди”.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/ 

Попри велику війну українки не перестали відвідувати салонів краси. Цей бізнес вистояв та активно розвивається, хоч і з певними труднощами. Одна з найбільших – відтік клієнток, багато з яких поїхали за кордон, а також брак робочих рук.

Наскільки прибутковим є бізнес на красі в Україні? Які його “сильні” сторони у порівнянні з європейським? Та на чому найбільше заробляють салони краси? Про це ми говорили з керуючою партнеркою та директоркою мережі салонів краси Maija в Україні Анною Сердюк.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/ 

За даними Пенсійного фонду, середня пенсія в Україні становить 6,4 тис. грн, що навіть менше за мінімальну зарплату. Прожити на такі кошти сьогодні вкрай складно, якщо не неможливо. Проте розмір майбутньої пенсії можна збільшити самостійно, відкривши персональний накопичувальний рахунок.

Як працюють недержавні пенсійні фонди? Чи можна їм довіряти? Коли варто починати відкладати на пенсію? Про це все ми поговорили з головою ради Всеукраїнської асоціації недержавних пенсійних фондів та головою підрозділу з управління локальними активами ICU Григорієм Овчаренком.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/ 

З наближенням холодів росіяни вже традиційно вдаються до енергетичного терору. Систематичні обстріли об'єктів енергетики цьогоріч збіглися з рекордно низькими запасами газу у сховищах. Влада вже просить українців економно споживати не лише електрику, але й газ. 

Наскільки готовою виявилася Україна до нової хвилі енергетичного терору? Що росіяни змінили у тактиці своїх ударів по енергетиці? Чи будуть взимку відключення світла та газу? Про це ми говорили з енергетичним журналістом “Економічної правди” Миколою Топаловим.

Детальніше про підготовку влади до зими читайте у статті УП за посиланням.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/ 

Виготовлення та розповсюдження порнографічного контенту за участі дорослих людей в Україні криміналізоване. За такі дії можна сісти на строк до 7 років. Попри це, такий бізнес процвітає та генерує мільйони доларів на рік.

З появою платформи Onlyfans навколо неї вибудувалась ціла інфраструктура з компаній-посередників – Onlyfans-агенцій. В Україні їхня діяльність повністю незаконна. Втім, вони працюють. Часто під “кришуванням” правоохоронців, які мали б з цим явищем боротися.

Як влаштована робота бізнесу на Onlyfans в Україні? Скільки можуть заробляти моделі та агенції? Чи присутня на цьому ринку сексуальна експлуатація жінок? І кому насправді не вигідно декриміналізовувати виготовлення порно? Про це ми запитали у власника однієї з  Onlyfans-агенці, який погодився спілкуватися на умовах анонімності.

Про те, як влаштований бізнес на Onlyfans читайте тут, а про те, скільки держава витрачає на розслідування злочинів з виготовлення порно – тут.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/ 

Російський Мінфін планує з 2026 року підвищити ставку ПДВ з 20% до 22%. Чи не вперше там пропонують підвищити ставку податку, який торкнеться кожного росіянина. Все через те, що Кремлю стає дедалі складніше фінансувати війну проти України.

Створений перед повномасштабним вторгненням “резерв” грошей – Фонд національного добробуту – вичерпується, а Центробанк РФ починає вдаватися до непрямої грошової емісії. Проте чи означає це, що можливості фінансувати війну проти України скорочуються? І у якому стані економіка агресора на четвертий рік великої війни?

Про це ми говорили з керівницею санкційного напрямку KSE Institute Юлією Павицькою.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/ 

В Україні хочуть скасувати акти виконаних робіт. Один лише цей крок може зекономити бізнесу близько 20 млрд грн на рік. В цілому ефект від цифровізації державних послуг може вимірюватися відсотками від ВВП.

За останні 10 років Україна зробила значний прогрес у дебюрократизації: “Дія”, “Резерв+” та “Армія+” вже суттєво спрощують життя як громадянам, так і бізнесу. Але ця боротьба ще не завершена.

Коли зникне “Журнал обліку журналів” та як зайва бюрократія впливає на економіку? Про це ми говорили з виконавчим директором Офісу ефективного регулювання BRDO Олексієм Дороганем.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/ 

Щороку українці продукують 9-11 мільйонів тонн твердих побутових відходів. Більшість цього сміття опиняється на звалищах, часто – стихійних. Попри це деякі українські компанії імпортують сміття з-за кордону.

Чому так відбувається? Чи вигідний бізнес на переробці сміття і чому в Україні ним ніхто не займається? І що потрібно, аби почати сортувати сміття? Про це нам розповіла Євгенія Аратовська, засновниця екоорганізації “Україна без сміття”.

Детальніше про те, як сортувати сміття, читайте на ЕП.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Кабінет міністрів вніс до Ради законопроєкт про державний бюджет на 2026 рік. У ньому вперше з 2024-ого підвищили розміри мінімальної зарплати та прожиткового мінімуму, заклали 2,8 трлн грн на війну, передбачили надбавки вчителям та рекордні видатки на виплату державних боргів.

Звідки уряд збирається брати ці гроші? Наскільки реалістичні показники, закладені до бюджету? Чи справдиться прогноз щодо курсу долара? І де знайти додаткові сотні мільярдів гривень на війну? Про це ми говорили з головою бюджетного комітету Верховної Ради Роксоланою Підласою.

Детальніше про державні програми компенсації вартості техніки, про які ми згадували на подкасті, читайте за посиланням.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

Витрати людства на утримання домашніх тварин зростають з року в рік в усьому світі. І Україна не стала винятком з цього тренду навіть під час великої війни. Сьогодні це багатомільярдний ринок, який не обмежується харчуванням чи ветеринарними препаратами, а вже давно перейшов у категорії аксесуарів та ґаджетів.

Як розвивається цей ринок і чи допоможуть новітні технології зрозуміти “мову” домашніх тварин? Про це ми говорили зі співзасновником компанії Petcube Андрієм Кленом. Крім цього, ми запитали у нього про історію його бізнесу, чому компанія вийшла на український ринок лише після початку великої війни та куди рухатиметься ринок догляду за улюбленцями.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/ 

Українцям вдалося відстояти незалежність антикорупційних органів: зміни, які підпорядковували Національне антикорупційне бюро та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру скасував парламент та підписав президент. Але чому незалежність цих органів важлива і як корупція впливає на економіку?

У цьому випуску ми поговорили із заступником голови Національного агенства з питань запобігання корупції Сергієм Гупяком про те, наскільки корумпованою є Україна, скільки корупція коштує економіці, як часто уряд ухвалює корупційні рішення, а держслужбовці брешуть у деклараціях.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/

1 серпня в Україні має запрацювати концепція відкритого банкінгу. Простими словами – користувачі зможуть давати згоду на надання своєї банківської інформації у користування фінансових чи нефінансових організацій. Це дозволить створювати застосунки, у які можна буде підв’язувати рахунки різних банків, переглядати баланси та проводити за допомогою них фінансові операції.

Як саме це працюватиме на практиці і наскільки це безпечно? Про це ми запитали у заступника голови Національного банку Олексія Шабана.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/ 

Денис Шмигаль увійшов в історію як прем'єр-міністр, який обіймав цю посаду найдовше – понад 5 років. Проте його урядуванню прийшов кінець: 17 липня Верховна Рада призначила новою премєркою його колишню першу заступницю Юлію Свириденко.

Ми не вдаватимемось у висвітлення політичної частини цієї історії, адже про це говорили наші колеги з УП-2. У цьому подкасті ми разом з головним редактором “Економічної правди” Миколою Максимчуком пригадаємо, якою була економіка часів уряду Шмигаля, якими були його найбільші досягнення та провали, а також про те, чого очікувати далі.

Детальніше про те, хто така Юлія Свириденко, читайте у тексті УП.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/ 

На початку 2025 року ведучі подкасту "Хроніки економіки" Анастасія Дячкіна та Ярослав Вінокуров та інвестиційний банкір Тарас Козак розпочали інвестиційні перегони. Правила прості: у кожного були умовні 100 тисяч гривень, які потрібно було розподілити у портфель. Перемагає той, чиї вкладення принесуть найбільше дивідендів наприкінці року.

За правилами гри, ми могли переглянути свої портфелі через пів року. Це ми і зробити у цьому випуску подкасту.

Також ми поговорили про те, що змінилося на ринку за останні 6 місяців, що відбувається з курсом долара та євро, якими будуть ставки за депозитами та ОВДП і чого чекати далі.

Попередній випуск інвестиційних перегонів ви можете знайти за посиланням.

Вступайте до Клубу УП та підтримайте незалежну журналістику: https://club.pravda.com.ua/